Років з п'ятнадцять тому випадково потрапив у глибоке село, десь на заході Черкащини.

Після справ на цукровому заводі повечеряли у добрих гостинних людей та й пішли до "клюбу" розважитись. Танці, молодь, музика, дівчата, самогон, цвіте липа, пахне темна річка поруч...

Читайте також: П'ять кроків для порятунку українського села

До мене відношення зацікавлене, бо "нетутешній" і "городський". Ну й подружився з місцевим сільським авторитетним хлопцем, що працював директором олійниці, що неподалік, та був у повазі у присутніх.

Розмова з ним прийняла зовсім несподіваний напрямок. Після, чим займаємось, перейшли на що читаємо, дивимося, слухаємо. 

Я був у шоці, коли він мені повідомив, що його улюблений фільм "Мрець" Джима Джармуша! Отак знайти Людину! І пішло далі!

Темна українська ніч, білі хатки, самогон, глухе село, дівки у лосінах і... Джим Джармуш, Том Вейтс (навіть слухали його через акустику "Поділля" у клюбі), Вільям Блейк, Артюр Рембо – він знав "Пьяний корабель" напам'ять...!!!

Говорили про особливу ритмику фільмів Тарковського та про його українські коріння... Про "Десну зачаровану" Довженка...

Пили й розмовляли до ранку. Голі з дівчатами купалися у річці. Дивилися з мокрого берега на далекі яскраві зірки і відчували себе продовженням природної гармонії космосу.

Читайте також: Эксперт: Сельское хозяйство – явно не драйвер экономического роста в Украине. ИНФОГРАФИКА

Усе чемно й красиво. Файно, змістовно і радісно. Був щасливий та вражений.

Таке воно несподіване, українське село... Такі люди...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram