Одна із пропозицій, яку Володимир Путін зробив Дональдові Трампу під час їхньої зустрічі в Гельсінкі, стосувалася проведення на окупованій Росією території Донбасу "референдуму", за результатами якого мешканці повинні висловитися про майбутній статус території. При цьому Путін явно не бажає, щоб ця пропозиція довго залишалася конфіденційною.

Ми дізналися про неї не від американської сторони, а від якихось людей, які були присутні на зустрічі Путіна із послами Російської Федерації. Такі зустрічі з дипломатами, як правило, суто конфіденційні. І ця інформація – ніякий не витік. І виходить вона, звичайно ж, не від послів, які вирішили ризикнути посадами й закласти начальство. Це – інформація самої президентської адміністрації, яка таким чином хоче вкинути її в публічний простір і змусити обговорювати.

Крім того, російській стороні важливо продемонструвати, що Трамп ідею "референдуму" не відкидав. Що він готовий над нею думати. Тобто те, що з позиції президента Сполучених Штатів статус окупованих територій може бути змінений, їх можна буде відірвати від України та приєднати до Росії або зробити формально "незалежними" "республіками". І з російської позиції це – не жарт. Адже якщо Сполучені Штати виступали за проголошення незалежності колишньої сербської автономії Косова, то чому вони не можуть визнати Крим і Донбас?

Тим, хто перебуває всередині української політичної парадигми, ця ідея Путіна здасться простою пропагандою, спробою зіграти в конструктивність. Але насправді це і є реальністю. Росія дійсно хоче нормалізації відносин зі Сполученими Штатами. Але за умови відновлення свого впливу на Україну та збереження за собою контролю над Донбасом (Крим навіть не обговорюється). Ніяких інших варіантів у Москві навіть не розглядають.

Читайте також: В одній державі з ворогом: проблема реінтеграції окупованих територій

Саме тому всі розмови про деокупацію – це химера. А розмови про те, що "насправді" Путінові не потрібен Донбас – цивілізаційне нерозуміння Росії та росіян.

Що значить не потрібен Донбас? А "Південна Осетія" Путінові потрібна? А Придністров'я? А в самій Росії – що, йому так потрібна Чечня, наприклад? А Курили – просто необхідні? На Заході та в Україні не розуміють елементарного. Територія, на яку ступив чобіт російського солдата, повинна залишатися російської стільки, скільки є можливість цю територію утримувати.

Росія – це не країна, а сукупність утримуваних територій. Росіяни – не стільки населення, скільки гарнізон. І так було завжди – від Івана Калити до Путіна.

І ніхто в Росії – від президента до останнього обивателя – не збирається цю концепцію переглядати. Бо не буде цієї концепції – не буде тієї Росії, яку ми знаємо.

Читайте також: Путін посилює тиск. Навіщо Росії санкції проти України

Саме тому "референдум" може здаватися Путінові одним із ефективних виходів із української кризи. Він легітимізує російську присутність, дає Трампові змогу зберегти обличчя – адже "народ захотів"! – і далі домовлятися з Путіним щодо серйозніших питань. А те, що "народ захоче", думаю, всім зрозуміло. На такому "референдумі" 90% учасників "проголосує" хоч за "незалежність", хоч за "приєднання", хоч за політ на Марс усім Донбасом. Що напишуть у "бюлетені" – за те і "проголосують".

Так, такий підхід не видається з нашої точки зору реалістичним. Але від цього він не стає менш небезпечним. Тому що такі припущення – як іржа, що роз'їдає сталь. І не тільки сталь міжнародного визнання територіальної цілісності України, а й сталь самого ставлення українців до цієї цілісності.

Запевняю вас, уже завтра – якщо не сьогодні – на контрольованих із Москви українських телеканалах з'являться "експерти", які говоритимуть про "непотрібність населення, яке висловиться за Росію", про можливість "обміняти Донбас і Крим на вступ до НАТО та ЄС" і ще "помиритися з Росією". Раз вони хочуть – хай ідуть, а ми знову добре житимемо. Навіщо нам війна, нам потрібен мир! Навіщо нам цей Донбас? Нічого не нагадує?

І не потрібно тішити себе ілюзією, що в багатьох наших співгромадян такі ідеї знайдуть менш серйозний відгук, ніж у Трампа.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram