Ахмет Давутоглу

Якось на початковому етапі перебування в Туреччині мав я нагоду неформально поспілкуватися з одним турецьким військовим (загалом в Туреччині це найцікавіші співбесідники). Запитав я його в лоб: навіщо вам членство в ЄС?

Отримав таку саму швидку і пряму відповідь: ну, як же ж! Це ж буде так вигідно для нашої текстильної промисловості.

Ясно, що маючи більше часу цей офіцер міг би відповісти і краще. Але все моє подальше перебування в Туреччині засвідчило, що ця відповідь - правдива.

Для Туреччини членство в ЄС це не питання цивілізаційного вибору чи цінностей. Це питання ціни.

Тому не варто міністру євроінтеграції Туреччини так перейматися зверхністю ЄС. Ось наприклад сьогодні турецький прем'єр, а в минулому міністр закордонних справ Ахмет Давутоглу заявив, що сьогодні його держава має найкращі відносини з Росією за 500 років. А потім ще додав, що "криза в Україні" примушує шукати кращі маршрути транспортування російських енергоносіїв, а Туреччина сильно може в цьому допомогти. Професор Давутоглу колись книгу написав - "Стратегічна глибина". А виявилось стратегічною пустотою. 

Давайте скажемо чесно: не європейська зверхність є причиною невдач турецької євроінтеграції. Просто Туреччині глибоко байдуже все європейське, окрім грошей. 

Як же можна ображатися на європейців за зверхність і ігнорувати в той же час європейську політику? Зокрема щодо санкцій проти РФ.

Як же можна підписуватися під рішенням НАТО, яке засуджує анексію Росією Криму та військову агресію на Сході України, і тут таки називати це "кризою в Україні"?

Наше завдання не перетворитися на другу Туреччину в переговорах з ЄС.