Колись екс-спікер Володимир Литвин приїхав з офіційним візитом до столиці Фінляндії. Гостинні фіни одразу запопадливо запитали, чи хоче високоповажний гість, аби йому зробили «зелений коридор» – тобто перекрили дорогу з готелю, де зупинився Литвин, до парламенту, де мала відбутися зустріч з тамтешніми керівниками. Литвин, розповідали мені свідки розмови, ледь не наказав: «Давайте зелений коридор!». Фіни відповіли: «ОК! З вас...» і називають якусь космічну суму, здається, 90 тис!!! євро! Стільки коштує забезпечення перекриття дороги в Гельсинкі. Литвин відмовився і поїхав як пересічний фін.
 
Україна – не Фінляндія. А Гельсінкі – маленьке село, порівняно з Києвом. Можна лише уявити скільки грошей сплачують громадяни України за маленьку примху нашого великого (росту) президента – щоденне перекриття міста-мільйонника. А скільки нервів платять за цю примху київські водії, їхні пасажири, ті, хто на них чекає у справах, хто поспішає на потяг, літак, ділову зустріч. Згадайте, що у заторах стоять швидкі, і що трапляється з тими, кому швидка потрібна негайно.
 
Я сподівалась, що після цієї трагедії щоденне свавілля на маршруті «Межигір'я – Адміністрація президента» припиниться.
 
Не припинилося, на жаль, і для киян, і для Януковича.
 
Бо його за це привселюдно клянуть. От як сьогодні:
 
За маршрутом Януковича
 

Сьогодні дорогу Януковича з Межигір'я на роботу прикрасили транспаранти «Янукович, пішов геть з Києва!». Організатори акції повідомляють, в такий спосіб намагались йому сказати, що людина, яка не поважає киян, немає права бути в їх місті.
 

 
Як відомо, через кортежі Януковича багато киян змушені простоювати в тривалих корках на дорогах.

Наталя СОКОЛЕНКО