Виступи регіоналки на телевізійних ток-шоу  справляють враження таких собі уроків ненависті до опозиції. І не лише на словах. Не менш виразними є й мімічні маски депутатки. Вона просто дихає ненавистю, випромінює її очима, готова вбивати самим поглядом. 

Здається, мала б ліцензію на вбивство, то приводила б вирок у виконання в прямому ефірі, знищуючи кожного опозиціонера безпосередньо в студії. З контрольним пострілом у голову і переможним вигуком «Служу Советскому Союзу!» або ж «Слава России!».

Черговий майстер-клас був продемонстрований Бондаренко на «Свободі слова» в Андрія Куликова. Передача була присвячена конфлікту навколо і в середині ТВІ. Цього разу мішенню «біло-блакитної» амазонки стала опозиціонерка Олеся Оробець.    

Олена Бондаренко назвала опонентку «тушкою». Мовляв, у свої тридцять, як акцентувала «регіоналка», та вже змінила чотири партії і припустила, скільки їх буде коли тій виповниться сорок. У відповідь на звинувачення, висловлені Бондаренко під час виступу при центральному мікрофоні, Оробець лише знизала плечима, не знайшовши можливості протистояти шаленому напору кривдниці, яка увійшла в раж і перла як танк.

В той же час некоректність застосованої Бондаренко характеристики є очевидною. Оробець ніколи не перекупали і вона не перебігала з опозиційного табору до провладного. Так, змінювала партії, але при цьому завжди залишалася по один бік політичних барикад. А змінювати фланги або кути атак зовсім не означає переходити лінію фронту на бік супротивника.  

Колись на рингу у Кисельова Олена Бондаренко у двобої з «ударницею» Іриною Геращенко звинуватила Віталія Кличка, що той податками зі свого бізнесу, зареєстрованому в Німеччині, годує не своїх співвітчизників, а... нащадків Вермахта. Так вона нарекла всіх німців - нащадків багатьох знаних у всьому світові філософів, науковців, письменників, поетів, композиторів. Ніби «Вермахт» є головним ідентифікатором Німеччини всіх часів. 

А згадавши Яценюка, взагалі сказала, що його важко чоловіком назвати. Цікаво, за яких таких обставин в Олени Бондаренко з'явилися вагомі підстави засумніватися в чоловічій силі Арсенія Петровича? І чи не через це вона така зла на нього?

Я ж, коли бачу і слухаю Бондаренко, завжди «чомусь» згадую один з персонажів «17 миттєвостей весни» - есесівку Барбару Крайн, поставлену наглядачкою за радянською «піаністкою». Своїми манерами, стилем поведінки, іронічно-презирливою посмішкою й ненавистю у погляді вона мені здається дуже схожою на «регіоналку». Та й форма «унтершарфюрерши» вірному солдату партії регіонів Олені Бондаренко теж була б до лиця. 

Мабуть це мені так її «фашизмом» навіяло. Вона ж бо українську опозицію віднедавна інакше ніж «фашистами» називає, як і всіх українських патріотів, тим більше - україномовних.

«Прощай, мій ангелок... 

Давай, тисни гачок»

/Святослав Вакарчук (О.Е), «Стріляй»/

Р.S. Добре, що хоч "Рідна мати моя» перестала співати. А то був час, коли Олена Бондаренко в студіях заводила цю пісню на підтримку, лише замисліться на секундочку, свого українофобського законопроекту про скасування квот для української пісні в телерадіоефірі. От, мовляв, як вона любить українську пісню. І, слід розуміти, саме через таку любов вирішила наступити їй на горло. Ну і «хєрово» ж співала. Напрочуд фальшиво. В жодну ноту не потрапляла. Цікаво було б послухати в її виконанні «калинку-малинку» або «во поле береза стояла». Це їй явно ближче.

Олексій МАЗУР