Це типове грузинське перехрестя. Тут сходяться 5 доріг, але немає ані світлофорів, ані розмітки (зачєм?), ані знаків пріорітету (тоже зачєм?)

У мене, водія середнього рівня тупості (з декількарічним стажем в Україні, а також досвідом водіння в Європі і навіть в Америці з американськими правами) -у мене ця картина викликає когнітивний дисонанс. Щоразу, коли я бачу цю картину (а бачу часто, тому що саме туди виходить одне з вікон нашої квартири), я задаюся питанням "ЯК?"

Якщо немає правил, як їм вдається роз'їхатися без жертв?

Спочатку мені здавалося, що це неконтрольований броунівський рух, де у кожного водія кут зору у 360 градусів. Але згодом стало зрозуміло, що це автомобільний дарвінізм.

Хто голосніше сигналить та впевненіше просувається вперед, того і дорога. Для посилення ефекту використовується аварійка, емоційне ричання двигуна, голосна лайка з відчинених вікон, та навіть голосна музика в салоні.

Іншим доводиться використовувати тактику мєдлєнного підката до сильнішого суперника, щоби швидко проскочити вперед за його спиною.

Коли у гру вступають пешеходи, які переважно спокійно прогулюються цим перехрестям у довільних напрямках, це наступний левел.

Ми запитали одного таксиста, як тепер з ДАЇ. Він сказав, що все добре, якщо не порушуєш правила, тебе не зупиняють. Добре, коли немає правил - немає що порушувати.