Страшенно люблю клієнтський сервіс тут. Практично будь-якої компанії. Написав одному стартапу: "У вас заявки не працюють." І описав проблему, на якому кроці виникає помилка, витратив власний час, щоб не тільки собі, але і їм допомогти. Відповідь: "У нас все працює." І посилання на заявку. Можна ж було б просто відписати: "Ну і дурак", ефект той самий.

Тиждень тому сиділи ми в київському пабі. Троє іноземців і я. Вони пили пиво, ми всі багато їли. Одне з пив смерділо дріжджами. Я покликав адміністратора. Ми дуже ввічливо пояснили проблему. Без істерики і нервів, говорили страшенно спокійно, на що він казав: "Ні, у нас все пиво свіже. Ні, я не пробував, але знаю, що воно свіже. Ні, у нас не може бути брудних склянок." Ми були трішки шоковані, у нас був величезний чек, а не сподобалась маленька склянка пива. "Знаєте," - сказали іноземці, а я переклав адміністратору. - "У нас в країні кажуть, що клієнт - завжди король."

На що адміністратор знаєте, що відповів?

- А у нас в Україні кажуть, що ви в нас в гостях! Тому ведіть себе як гості.

Ні, пиво нам все ж замінили. Але від цієї перепалки ми просто були розчавлені, їм не було чого сказати, троє іноземців з різних країн, дивилися на мене так, зі співчуттям. Вони бачили, що мені соромно. Сперечатися не було сенсу.

Мені було соромно, бо я був у Південно-Східній Азії, де зовсім інші традиції обслуговування, бо я був на Близькому Сході, де клієнт - не те, що король, а просто бог. Бо в Словаччині, Йорданії, Албанії, Боснії, Туреччині, Грузії, Індонезії, В'єтнамі мене годували безкоштовно власники кафе або звичайні офіціанти. Просто тому, що вони хотіли показати і сказати: "У нас круто і щедрі люди. Приїжджайте ще!" Люди, що хочуть показати гостинність і щось подарувати - не міністерства і не чиновники, звичайні люди, йорданський пекар у брудній робі з пекарні, що дарує тобі свій хліб і ображається на те, що ти пропонуєш йому гроші, в'єтнамська нища бабуся, що пригощає тебе своїм супом просто так, хоча саме цим супом вона заробляє собі значно менші гроші, ніж адміністратор київського пабу.

Постійно думаю про те, як переламати тут традицію. Як прививається гостинність і привітність? Як змінити підхід до клієнтів з жлобського на адекватний? Чи це назавжди?