MENU

Про демонтаж Шенгенської зони або недопуск туди України не йдеться – нардеп

3138 2

Учора, 26 січня, міністри країн ЄС вирішили відновини внутрішні кордони через наплив біженців. Отже, певною мірою це стосуватиметься і українців. Поки ми перебуваємо в очікуванні безвізового режиму, подорожувати Європою стане дещо інакше.

Але спочатку я хотів би пояснити, що означає вчорашнє рішення. Регламент ЄС 539/2001, який згадується в Плані дій із лібералізації візового режиму між Україною та ЄС, стосується лише переліків країн. У Регламенті також є цікава стаття 3, яка передбачає, що визнані біженці та особи без громадянства можуть бути звільнені від вимоги оформити візу, якщо країна, де вони проживають і отримали проїзний документ, включена до переліку безвізових країн. Ось власне суворими вимогами ПДВЛ, треба сподіватися, ЄС захистив себе від використання території України як транзитної зони біженцями із третіх країн.

За офіційною статистикою ЄС можна зробити висновок, що Україна не є постачальником біженців. Упродовж останніх двох років щомісячний потік біженців з України до ЄС не перевищував 2 тис. осіб, а за підсумками ІІІ кв. 2015 року навіть скоротився на 11%. Всього з України по притулок звернулися 21450 осіб, і це ніщо порівняно із загальною цифрою – 1 мільйон, половина якого прибула загалом із Сирії, Афганістану й Іраку, а також Косово.

Зараз на порядку денному ЄС як мінімум три проблеми. Перша – неспроможність Греції контролювати кордони, особливо через давній конфлікт із Туреччиною. Невдоволення Грецією з боку інших країн-членів Шенгену підняло риторику до її виключення із Шенгенської зони. Друга – відсутність об'єктивної системи розподілу біженців між різними країнами (наслідок застарілої так званої Дублінської системи), що спричинила політичну напругу та зростання праворадикальних настроїв у Польщі, Угорщині та інших країнах. Третя – недоліки в обміні інформацією між спецслужбами для боротьби із тероризмом.

Остання проблема почала вирішуватися днями шляхом створення в Гаазі Європейського антитерористичного центру. Друга, щодо визначення квот розподілу біженців, очікує розгляду у березні, коли Єврокомісія оприлюднить свої пропозиції щодо заміни Дублінської системи.

А ось проблема діри у зовнішньому кордоні перетворилася на проблему внутрішніх кордонів. Зараз контроль на внутрішніх кордонах відновили Франція, Німеччина, Данія, Швеція, Австрія, і розглядає цю можливість Польща. Це зроблено в рамках Шенгенського кодексу про кордони (стаття 25), але максимальний термін такого обмеження не може перевищувати двох місяців (перший період – 10 днів, і решта наступних по 20 днів). Оскільки перший місяць уже минув, а дві інші проблеми, очевидно не можуть бути вирішені швидко, країни ініціювали процедуру вже за статтею 26 того ж кодексу, що дає можливість продовжити контроль на шість місяців, але повторити це не більше трьох разів. Тобто контроль за внутрішніми кордонами таким чином буде тривати максимум два роки.

Це не є стандартна процедура (в тому сенсі, що нею досі не користувалися), але вона передбачена чинним Шенгенським кодексом про кордони, і не варто її сприймати як демонтаж Шенгенської зони або недопуск туди України.

Громадянам України упродовж дії тимчасових обмежень доведеться додатково пред'являти закордонний паспорт, перетинаючи кордони п'яти зазначених країн. Сподіваюся, що список країн не збільшиться, а питання розподілу біженців та захисту південних кордонів Євросоюзу будуть вирішені якомога скоріше. Також слід пам'ятати, що бажано відвідувати ту країну, чия віза стоїть у паспорті. Це загальне правило отримання віз країн Шенгенської зони, і його застосування зараз може стати суворішим.

Остап СЕМЕРАК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини