MENU

Базів: Армагеддон на Майдані триває уже два роки, тільки Майданом стала уся планета

4039 1

У видавництві Anaphora literary Press у США в англійському перекладі вийшов роман-реквієм відомого в Україні і за її межами письменника, дипломата, вченого Василя Базіва "Армагеддон на Майдані". Автор приурочив цю подію другій річниці масового народовбивста мирних громадян у центрі Києва. З цієї нагоди Василь Базів дав інтерв'ю нашому виданню.

Очевидно, вихід вашого роману у США – визначна подія для української літератури. Адже не так часто твори наших письменників видають за рубежем.

Я цитую директора Національного інституту літератури НАНУ, академіка Миколу Жулинського, який зробив науково-експертне резюме, що епічний роман "Хрест" – це перший в історії української літератури твір українського автора, написаний українською мовою, який видали у США англійською мовою. Сталося це у 2014 році.

Для мене, як автора "Хреста", такий академічний висновок був доволі несподіваним. Навіть не знав, як сприймати той факт, що від Котляревського і дотепер в американському літературно-мистецькому просторі не було України.

Коли тобі судилося підняти український духовний "Хрест" над Америкою, то ця місія спонукає до колосальної відповідальності. І відрізок між першою і другою нашою літературною ластівкою над Атлантикою виявився коротким - між англомовними "Хрестом" та "Армагеддоном на Майдані" – два роки.

В інтерв'ю західним виданням ви сказали, що приурочуєте видання вашої книги у США другій річниці кривавих подій на Майдані вкінці лютого 2014-го.

"Армагеддон на Майдані" я написав у березні 2014-го, коли із київської бруківки ще не зійшла кров і на Майдані ще стояли барикади. Дуже важливо було зробити цей посмертний відбиток за гарячими кривавими слідами на снігу.

Відтак, "Хрест" надихав мене, і я знову зробив зусилля видати революційний роман на Заході. Скажу відверто: перші спроби були не зовсім вдалими. І річ не у літературному контенті. Моя матриця революції була не зовсім сприйнятливою. І навіть не тому, що президент, який розстрілював своїх громадян, був банальним зеком. Якщо це так, то як ви могли його обрати? Як так: гангстер і президент? Американці цього не розуміли. У них був Аль Капоне, але він не міг стати президентом.

Найбільше сумнівів сіяла відображена мною роль Путіна, який послав своїх м'ясників із ГРУ вбивати громадян іншої країни. Висів стереотип, що протести у Києві – події виключно українські.

У США вийшов сенсаційний фільм "Winter on Fire: Ukraine"s Fight for Freedom" – "Зима у вогні: українська боротьба за свободу", який був близький до мого бачення і розуміння. Створено фільм на знаменитій Netflix блискучим продюсером Evgeny Afineevsky.

Презентація фільму відбулася у Посольстві України у США під час відзначення Дня незалежності України.

Зовсім недавно, до речі, в Капітолію пройшов показ фільму для конгресменів США. І що особливо вражає - фільм про Майдан номінований на "Оскар" як кращий твір у документальному жанрі.

А тоді, після першого показу "Зими у вогні", фільм справив на американців потрясаюче враження і спонукав видавців вийти на контакт зі мною. Мій рукопис підняли зі стосів із тисячами інших рукописів, які лежать на столі у кожного американського видавця. Але це ще не означало, що рішення прийнято. Мені належало продовжувати надавати аргументи.

І останній з них виявився справді вирішальним.

У вашої американської книги справді детективна історія.

В епіцентрі смислоформ роману - мій документальний фільм "Кримінальна окупація", який був створений ще у 2007 році за підтримки Юлії Тимошенко. До речі, імена авторів були засекречені. Обнародування в часи Януковича було смертельно небезпечним. Тепер я можу назвати ці імена. Разом зі мною, як автором сценарію, фільм створювали продюсер Віктор Циганов і режисер Ігор Ільченко.
Фільм зібрав на Youtube понад мільйон переглядів. Кожен, хто його побачив, уже не міг не піти на Майдан. Фільм рекрутував мільйони учасників Революції. Майже щодня у січні-лютому 2014-го його показували зі сцени самого Майдану. Я стояв у гущі мільйонів революціонерів і отримував ту найбільшу сатифкацію, на яку може розраховувати митець, - твій твір творить історію.

Текст сценарію імплементований у текст роману, і події розгортаються також навколо нього. Тоді, у 2007 році, деякі круті опозиціонери навіть не сприймали саму назву. Але тоді, майже 10 років тому, це було застереження, що гряде кримінальна окупація великої європейської держави одним із організованих кримінальних угрупувань. Коли в окупованій ним Україні буде посягання на владу зеків, вони будуть стріляти.

На жаль, тоді цього застереження не почули. І сталося, що передбачалося. Сталося найстрашніше у новітній європейській історії, коли влада розстрілювала своїх громадян у центрі мирного міста, як на сафарі.

Які застереження ви робите для свого англомовного читача у романі "Армагеддон на Майдані"?

Якщо ви вважаєте, що у світі Майдан сприймають так само, як ми це пережили і розуміємо, то ви помиляєтесь. Глобальна інформаційна війна проти нас тотально і круглодобово ведеться Москвою по усій планеті. На це Путін витрачає мільярди доларів. От недавно у Франції показали московський фільм, протилежний за змістом "Зимі у вогні" чи "Армагеддону на Майдані". Путін ще раз вбиває віртуально небесну сотню, по-диявольськи спотворюючи перед світом правду. І ця нечувана в історії людства брехня, помножена на необмежені можливості інформаційної епохи, не може не давати результат.

Є дуже багато людей у світі, в істеблішменті зокрема, які вірять, що в Україні є фашисти, що Майдан - це переворот проти законної влади, що окупація України Росією - громадянська війна. Ці пропагандистські кліше Кремля працюють. І що найстрашніше - український офіціоз практично теж стоїть на цьому, бо тільки на другий рік окупації світ у Мюнхені почув недавно від України, що Путін - агресор і окупант.

"Армагеддон на Майдані" я як автор мислю, як глобальний прорив в інформаційній війні. Прорив Правди крізь тенета безпрецедентної московської пропаганди.

Щонайменше п'ять із семи мільярдів землян, які володіють англійською мовою, можуть знайти у моєму романі правду.
І за надання такої можливості я безмежно вдячний американським колегам-видавцям. Зокрема блискучій американській письменниці Анні Факторович, яка благословила видання книги у США. За її порадою книга супроводжується вражаючими фотографіями з Майдану Лесі Луців та Андріана Антоновича, якого, на жаль, уже нема серед нас. Обкладинка виконана з допомогою портретів революціонерів, які прямо на Майдані створювала із живих прототипів художниця Марина Соченко. До речі, видавництво "Український пріоритет" Володимира Шовкошитного видало унікальну книгу із цих воістину історичних творів живопису, а також поезій Антонії Цвід.

А що стосується застереження, то я попереджаю людство, що армагеддон на Майдані у центрі столиці України продовжується у масштабах усієї планети. Якщо світ не спам'ятається, якщо не прокинеться сьогодні, завтра услід за українською небесною сотнею підуть сотні мільйонів жертв знавіснілого сучасного Гітлера, реінкарнованого у Кремлі.

Із українського Майдану розпочалася третя світова війна, яка може перерости у ядерне самогубство земної цивілізації, якщо вона виявиться неспроможною зупинити московських варварів.

А яким чином подія виходу роману про Майдан на Заході вплітається в українські процеси?

Я не може не відзначити той факт, що україномовний "Армагеддон на Майдані" визнано кращим серед написаного про Революцію Гідності, і Міністерство культури закупило практично весь тираж цього бестселера для бібліотек у всіх областях України.

Написана кров'ю книга стала моїм вербальним пам'ятником духовному подвигу моєї нації, звершеному два роки тому.

Я стверджую у своїй книзі, що наш Майдан - головна подія всесвітньої історії 21 століття. Нічого масштабнішого на планеті після міленіуму не відбувалося. До речі, цей смисл я заклав в інаугураційну промову президента, яку я писав на прохання Петра Порошенка.

Я стверджую, що наш Майдан має галактичний, біблійний вимір колективного Ісуса, що це було розп'яття і воскресіння.

Я стверджую, що жодна європейська столиця не була би здатна на таку велич духа, яку показали українці два роки тому, коли на терезах стояв вибір - між життям і гідністю людською, і вони, ці тамплієри третього тисячоліття у центрі континенту, обрали гідність і віддавали життя.

Коли у патріотичному придніпровському селі Гнідин минулого року відкривали пам'ятник Юрію Вербицькому - прототипу головного героя мого роману, я виступав на цьому поминальному дійстві і запитував, що запитую й тепер - а де пам'ятник, який спорудила держава? Де пам'ятник, який звели ті вожді, які прийшли до влади на крові небесної сотні?

Одне із тисяч патріотичних сіл зібрало кошти по копійці і спромоглося на таке вшанування жертв, а злодійська влада - ні.

У мене взагалі таке переконання, що протягом цих двох років діє неоголошений офіційний курс на забуття Майдану. Робиться усе для того, щоб применшити подвиг, робиться так, як колись робилося, щоб стерти із пам'яті народу згадки про Запорізьку Січ, про січових стрільців, про повстанську армію, якою захоплювався де Голль і з якою Сталін воював утричі довше, ніж із Гітлером.

Забуття - це зрада. Я уже не кажу, що за два роки жоден убивця не покараний. Від цього знову серце обливається кров'ю і жагою помсти ворогам зовнішнім і внутрішнім.

Я на сторожі коло них поставлю Слово - писав національний Геній. Якщо моє скромне слово, що облетіло, як Блага Вість, планету, загріє пломенем немеркнучої гідності моїх братів і сердець по національному роду земному, то я зробив те, що міг, я зробив те, що повинен.

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки





Другие новости по теме



Новости