Дивлюся на цих дивовижних людей, які навіть не намагаються бути переконливими чи хоча б логічними і намагаюся зрозуміти, за яким принципом їх добирають. Я про кадрову політику влади, а особливо її спікерів та інших "шатунів". І згадала одного знайомого - класного, загалом, хлопця. Інтелект, харизма, мега-життєвий досвід.

Так от цей мій знайомий завжди себе оточує жахливим людським вінегретом: там і чудові спеціалісти з правильними цінностями, і злодійкуваті кретини, відверті шахраї, класні круті жінки, вульгарні жадібні баби, справжні друзі, куплені друзі. Але весь цей вінегрет об'єднаний однією спільною рисою: вони ніколи не критикують цього мого друга і завжди йому грубо лестять. Так грубо, що з незвички вуха в'януть.

Читайте также: Украинские "Шатуны" против американского "Молота"

Коли одного разу я не стрималася і прямо запитала, як так, у відповідь почула - життя занадто коротке і тяжке, щоб ще й свідомо оточувати себе незручними людьми, якими б вони хорошими не були.

Є підозра, що на Банковій і на Грушевського зараз живуть за тим самим принципом. Проблема в тому, що місія мого друга - ярко прожигать жизнь, небідно, весело, іноді з проблемами на кшталт нетривалої посадки в тюрму чи там перестрілки якоїсь, але і це загалом в кайф. А місія влади - втримати країну в період, коли вона може просто зникнути з політичної карти.

Читайте также: Від провладного гнилля стає неможливо дихати свіжим повітрям - волонтер