На мою думку, з "Дождьом" треба було вишуканіше: серія попереджень із загрозою заборони мала би більше впливу, ніж відрубування забороною, яке також означає, що Україна на їхній дискурс більше впливу не має.

Читайте також: Відтінки й обличчя російського імперіалізму – неважливі

Ми забуваємо, що такі рішення грають в обидва боки. А якщо ми хочемо змін у Росії, то мусимо впливати, і нам потрібно би було, щоб українська частка аудиторії примушувала до обережнішої поведінки. В кінцевому підсумку власники "Дождя" самі обрали свою долю, тому – проїхали.

Сказавши це, хочу побажати Нацраді такого ж патріотизму і сміливості щодо Інтера й інших іграшок олігархів. Легко бути патріотом в справі "Дождя", за яким ніхто не стоїть.

Читайте також: Свобода починається зі слова "ні". Слушна відповідь російському лицемірству

Чи нагадати, що робиться в FM-ефірі на Донбасі, де всякі "казачєскіє" радіо й інші сепаратистські мозкомийки становлять непомірно більшу загрозу за "Дождь", а в ефірі з українського боку – музичка плюс "Громадське радіо", замість ретельно сконструйованого простору, де кожен гравець має свою просвітницьку роль. Я знаю, що "немає простих рішень", я не бачу розробки складних.