MENU

Екологічна ситуація в зоні АТО є загрозою для майбутніх поколінь

1626 0

Військові дії завжди призводять до тяжких наслідків для людей та природи. Це пряме екстремальне техногенне втручання. Мова йде про збитки, які відчують не лише нинішні покоління українців, а й прийдешні, оскільки наслідки мають, у тому числі, і відкладений характер.

Більша частина екологічно небезпечних об'єктів залишилася на території, непідконтрольній Україні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій, найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієво і Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки. 

У результаті артилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксового газу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, ціанової кислоти, аміаку тощо. 

Читайте також: Кремль змінив тактику військового протистояння на Сході України

Водночас, на окупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році у Луганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидів в атмосферу на 201,6%. 

Чи варто говорити, що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансування екологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайним ситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладенням власників підприємств. 

Згідно з Державним реєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об'єкт першого та другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків, найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод. 

Найбільші викиди від стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6 тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу у Дніпропетровській -723,9 тис. т.

Читайте також: Кто будет платить за авантюру РФ на Донбассе?

Починаючи з 2014 року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим в Європі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, що викидаються в атмосферу, може стати критичною. 

На підконтрольній території ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунок природоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорони атмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов'янській ТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов'янській ТЕС відбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якої виконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системи моніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення. 

Обсяг капітальних інвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовища у 2015 р. склав - 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільші екоінвестиції. 

Питомі викиди шкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили 2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженні викидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатування екологічних законодавчих ініціатив. 

Пошкодження будь-якого з промислових об'єктів може призвести до вибухів, руйнування складів і сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічних наслідків. 

Яскравий приклад - ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництва Дзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу з боку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамба шламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви. 

Основними небезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів в регіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчана кислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитні хімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйні речовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тут потрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайної ситуації. 

Найбільша кількість об'єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки, розташована у Луганську - 32. В Алчевську таких об'єктів 5, в Сєверодонецьку і Свердловську - по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєнних дій. 

Окрема тема - якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальних речовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК)  у 2015 році складав: азоту нітритного - <1 - 14, азоту амонійного - <1-12, хрому шестивалентного - 1-10, мангану - 1-7, сполук міді - 1-5, сполук цинку - 1-2, фенолів - 1-3 ГДК. Але слід наголосити, що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв та Ізюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій і особливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськ екологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якості води - помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення - 2-й клас якості - чисті води. 

Окремо слід звернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів, ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількість розчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод у водоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатними до використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони за радянських часів використовувалися як сховища відходів. 

Аналогічна ситуація спостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних вод та стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім не гідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, що призводить до їх засолення. 

Додаткова небезпека може бути пов'язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на «шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об'єктів. 

В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація може спровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» і виникнення додаткової масштабної соціальної напруги. 

Будь-які мої спроби ініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприроди та особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» та псевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.

Олег НЕДАВА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини