Про Ігоря Гужву і обшуки. Трохи історії. Свого часу його виганяли з газети "Сегодня", де він був головним редактором. Тоді іще не ішла війна. Кипіли хіба що політичні баталії.

Ми тоді із Serhii Guz, який на той час був виконавчим секретарем медіа-профспілки (а я її головою) запропонували вписатися. Гужва взяв і одним махом створив осередок медіа-профспілки, куди увійшла ледь не вся редакція.

Потім ми вже вичитали, що раніше він висловлювався проти профспілки, мотивуючи це тим, що вона ніяк не допомагатиме роботі - це приблизно, бо точного формулювання я не пам'ятаю.

Так ось, створивши осередок, він сам став заступником його голови. Нас насторожили такі темпи, хоча з іншого боку звільнення головреда подія надзвичайна і це могло стимулювати створення організації так швидко. Ми пояснили, що головред не може бути в керівних органах профспілки. Гужва не казав прямо, але відмовлятися від профспілкової посади не хотів.

Читайте також: Главред "Страны" Гужва задержан за вымогательство взятки, - Луценко. ФОТО

Потім вони ще з покійним Бузиною оголосили про створення руху на захист свободи слова. Тоді зненацька Гужва переїхав до Москви і став працювати чи то заступником головного редактора, чи на якійсь іншій керівній посаді газети "Московские новости".

Після його від'зду профспілка у газеті "Сегодня" припинила існування. Це однозначно засвідчило те, що вона створюваласч саме під Гужву.

А рух за свободу слова потух, так і не розгорівшись. Отож, і рух цей створювався не для захисту свободи слова, а під Гужву.

Абсолютно очевидно, що "Вєсті" і "Страна юей", які він створив повернушись до Києва, є інструментами впливу Москви.

Але нинішні події до змісту видання не мають відношення. Тож, у слідства мають бути вагомі аргументи на репресивні дії проти нього. Не лише матеріальні докази, але і слідчі дії мають бути проведені у суворій відповідності до процедури.

Інакше вийде нова історія як з Русланом Коцабою, який теж озвучував тези московської пропаганди, але арешт його не мав під собою достатніх підстав. Про це говорили кілька авторитетних правозахисників.

Тож деякі наївні міжнародні організації оголосили його в'язнем сумління. Сумління і московська пропаганда - це речі, які слабо між собою поєднуються.

Тим не менше, Коцаба, відсидівши певний час у сізо, вийшов на свободу. Очевидно, що звинувачення не було достатньо обгрунтованим.

Коли в голові відбувається кипіння емоцій, то втрачається раціональне мислення. А це призводить до нераціональних дій, які в майбутньому обертатимуться проблемами. Як мені відомо, справа Коцаби чи то вже передана , чи то готується до передачі в Європейський суд з прав людини.

Тим часом, твереза оцінка ситуації, яка не описує її як чорну і білу, викликає шквал звинувачень з різних боків. Ура-патріоти звинувачували мене, що з захищаю Коцабу, а ватники в тому, що я його здав.

Повертаючись до Гужви. Ще раз: правоохоронці повинні надати вагомі докази, діяти у суворій відповідності до процедури. Інакше ми матимемо новий провальний випадок. А емоції все ж таки варто вгамувати.