Одна з моїх френдок дивувалася, як у тоталітарні часи могли з'являтися такі шедеври, як пісні Олександра Білаша. Могли! Ціла класика у слові, музиці, живописі з'явилася саме тоді.

Чому? Та тому, що крім репресій і -ізмів тоді були й великі зрушення, перемоґи й осягнення. Як в усі часи – був народ. Провінція жила активним духовним життям.

Той же заштатний Градизьк (селище міського типу у Глобинському районі Полтавщини - ред.) мав ще в двадцяті роки самодіяльний театр і ціле гроно талановитих музик. У тому театрі починав гру народний артист України Андрій Верменич. Білашу передав музичний дар материнський рід Тонкошкурів. Я в Градизьку закінчив середню школу і став працювати в райгазеті. На рубежі 50 - 60-х років у нас щороку ставив вистави театр імені Франка з участю Наталі Ужвій, Дмитра Мілютенка, Євгена Пономаренка, Юлії Ткаченко та інших майстрів.

По кілька днів збирала повну залу капела "Думка", а її диригент Олександр Назарович Сорока, світла йому пам'ять, розповідав мені про нюанси акапельного співу і про долю довоєнного керівника капели Нестора Городовенка.

Ну, а полтавський театр імені Гоголя в Градизьку був як свій. Ну і таки своя самодіяльна трупа під орудою фронтовика Володимира Компанійця і з участю "прими" Тетяни Андріївни Добровольської (тітки знаменитої скульпторки Галини Кальченко) свої вистави дарувала щомісяця.

Читайте також: Сценарії та джерела змін в Україні

В районі гостювали Андрій Головко, Іван Вирган, Павло Усенко, Лариса Волошина та інші майстри слова. Звісно, приїжджали брати Майбороди з Андрієм Малишком і гуртом співаків.

Часи були, так, тоталітарні, але не марні, народ жив і творив, ростив хліб і таланти, і влада цей ріст підтримувала, не всі ж у ній були кагебісти і сталіністи.

Райком у Градизьку часів моєї юності очолював інтелектуал і знавець культури, переконаний антисталініст Дмитро Несторович Білоконь.

Читайте також: Житомир змінився на краще: помітні суттєві оновлення. ФОТО

Ось так, друзі, й зростали в провінції таланти, творилися шедеври – народ у всі часи незнищенний, які б голодомори і тарифомори не насилали на нього владні гамадрили.