Загроза знищення заповідного куточку Подолу.

Дійшли сумні чутки з Подолу. Ще поки цілісний та неспотворений ані радянським, ані сучасним архітектурним "мотлохом" ансамбль безіменної площі навколо перлини Подолу - церкви Миколи Притиска кінця 17 століття невдовзі, мабуть, буде порушено.

Невідомі поки що плани зухвалого власника-замовника, який жодним чином інформаційно не позначив будівельні роботи за адресою вул. Хорива 2 та 2-б (на паркані висить лише оголошення про переїзд склорізної майстерні).

Читайте також: На что потратят бюджет Киева в 2018 году

Мовчить керівництво міста і департамент культури КМДА, у компетенції яких є захист культурної спадщини столиці. Адже садиба, будівлі якої вже (під Різдвяну ялинку - у кращих традиціях київських геростратів) почали розбирати, є пам'яткою архітектури.

Відповідно до статті історика Олени Мокроусової у Зводі пам'яток історії та культури України (том "Київ", книга 1, частина ІІІ) відомо наступні факти щодо цієї садиби. 

До катастрофічної пожежі 1811 року тут знаходилася кам'яниця Сави Туптала - сотника Київської полкової сотні, батька Данила Туптала - Святого Димитрія Ростовського - видатного українського церковного діяча і письменника.

Після перепланування Подолу внаслідок пожежі 1811 року садибну ділянку було надано дружині П.Лобка. ЇЇ спадкоємці продали садибу купцю Ф. Курлюкову у 1830-х рр.

З того періоду походить перший поверх двоповерхового будинку, який зараз має адресу - вулиця Хорива 2-б.
Садиба змінювала власників, з яких воронізький міщанин І. Дмітрієв замовив архитектору О. Кривошеєву двоповерхових флігель у дворі у цегляному стилі. Ця будівля, що мала номер 2-д та була частиною садиби як пам'ятки, знесена пару років тому.

У 1897 році новий власник О. Масленков вирішив звести триповерховий будинок за проектом того ж О. Кривошеєва, але в процесі проект переробили на чотириповерховий у тому лаконічному цегляному стилі. Жодних ліпних прикрас, лише викладені у цеглі лопатки, руст, дендикули, поребрики, дентикули та модульйони. 

У тому ж 1897 року надбудовано другим поверхом старий будинок - 2-б.

У 1905 році садибу, що перебувала у власності земельного банку (закладена у заставу у 1898) придбала Б. Покрас. За роздільним актом 1908 року власником садиби став син купця 1-ої гільдії А.-Й. Покрас, який тоді є отримав і сусідню ділянку №4. У 1916 році продав садибу Л. Буху, якйи того ж року і перепродав їїї Б.-Е. Лишак, дружині васильківського купця першої гільдії, яка стала останньої власницею садиби.

У різний час у садибі містилися: бакалійна крамниця, торгівля бубуликами, кондитерська, завод штучної олії фірми "Перемога", слюсарна майстерня, перукарня, майстерня з ремонту взяття та різьблення по дереву. У флігелях - фабрика цукерок.

Читайте также: Лучше ли Подолу без автомобилей? Первые итоги эксперимента

У 1990-91 у чотириповерховому будинку проведено дрібні ремонтні роботи. Проект нових віконних та дверних заповнень виконано архітектурно-проектним кооперативом "Реставратор". На першому поверсі ще видно з-за паркану оригінальну відреставровану дерев'яну дореволюційну "столярку" вітрин.

На останніх фото (літо 2017) - видно колоритне подільске подвір'я, де окрім згаданих споруд ще лишалися одноповерховий флігель невизначеного віку та замуровані служби: каретні чи стайні.

Невже скоро ми втратимо ще один неповторний чарівний ансамбль історичної забудови міста? Невже прикриваючись патріотичною риторикою, наші очільники продовжують знищувати культурне надбання нашого народу, у душі вважаючи, що холопам такі витребеньки зайві. А їм та їхнім вилупкам буде на що подивитися у Європі та, взагалі, у Світі.

Вид на церкву Миколи Притиска з боку Замкової Гори. Початок вулиці Хорива. Перша будівля справа - келії Флорівського монастиря. За крамницею, садиба, яка розбирається.

Пам'ятка архітектури - житловий будинок за адресою вул. Хорива 2-Б. Перший поверх - 1830-і, другий - 1897 рік 

Пам'ятка архітектури - житловий будинок за адресою вул. Хорива 2-Б. Перший поверх - 1830-і, другий - 1897 рік