MENU

Передвиборча медіафренія

7516 0

Якщо уважно продивитись новини, то протягом січня країною прокотилось не менше трьох великих інформаційних хвиль. Вітчизняний медіапростір був схожий на пасовище, по якому нервово бігає стадо бегемотів.

"Або Висоцький – або Стус" – стадо несеться в один бік.

Закон про реінтеграцію – стадо тут же кидає Висоцького, несеться в інший бік.

Національні Дружини – стадо знову різко тормозить, і несеться в уже третій бік.

Поміж ними гуляють хвилі поменше, наприклад, спроба раціоналізувати вітчизняних можновладців як "наших сукиних синів", яких ніяк не можна чіпати. Або спроба розігнати необхідність "правонаступництва від УНР" (хоча воно давно уже встановлене, і передача клейнодів відбулась ще в 1992 р.). Все це густо приправляється квасно-патріотичним соусом: не підтримуєш розігнану хвилю – значить, ти зрадник і не патріот, а може й взагалі – Агент Впливу.

Стадо бегемотів, відверто уже замучене постійною зміною контексту і будучи невзмозі визначити, яку хвилю слід підтримувати в даний момент, уже не особливо розбирає, куди несеться. Головним сенсом інформаційного простору стає сам процес біганини – уже неважливо куди, неважливо навіщо.

Головне – необхідно бігти, давити, розвінчувати, доказувати...

Читайте також: Безперспективність і політика виживання, яку проводить влада, лякає українців більше, ніж війна – нардеп

Зрештою, я й сам заплутався в цих хвилях, які уже стали нагадувати медіафренію, причому вірусну – яка подібно епідеміям, охоплює мережу, і миттєво розпалює суперечки аж до побиття горщиків та натурального боксу по переписці.

В цей момент мені пригадалось оповідання Ф. Пола "Тунель під світом". Герой цього оповідання живе в "рекламному містечку", яке використовує корпорація для обкатки нових рекламних технологій та просування товара. Будь-ласка, прочитайте невеличку цитатку звідти, а потім порівняйте із тим, що відбувалось в країні за місяць.

 Вы купили холодильник? Он воняет! Если это не холодильник Фекл, он воняет! Только холодильник Фекл выпуска этого года хорош во всех отношениях. Вы знаете, кто покупает холодильники Аякс? Холодильники Аякс покупают проститутки! Вы знаете, кто покупает холодильники Тройной Холод? Холодильники Тройной Холод покупают коммивояжеры! Всякий холодильник, кроме холодильника Фекл последнего выпуска, воняет! 

Дуже схоже на вітчизняну медіасферу, чи не так?!

Просування товару за допомогою сегментування споживачів на "правильні" та "неправильні" групи. Підсвідомо будь-якому споживачу захочеться належати до "правильної" групи, щоб не вислуховувати образи на свою адресу. Однак для цього він його треба певним чином "підготувати", щоб він нічого не хотів, а тільки спокою і відчуття, що він нормальний, а не мешканець дурдома.

Для цього і необхідна створена в країні атмосфера медіафренії, коли люди щотижня діляться на "правильних" та "неправильних" за довільними причинами. Ретельно роздмухані та підігріті вкинутими в зручний момент постами "лідерів думок" суперечки в мережі звужують вибір лише до двох полярних опцій – або безумовно "за", або безумовно "проти", tertium non datur. Пропозиції виробити спільну позицію відкидаються: таких людей за допомогою нескладних маніпуляцій схиляють до однієї із полярних позицій. Найпростіше: оголосити його "непатріотом" чи навіть "манкуртом", який не бажає заради великої мети відмовитись від своїх дрібних бажань.

Читайте також: Нам потрібна хірургічна операція, тому що в організмі під назвою "Україна" почалась гангрена – Віктор Шишкін

Це дуже добре можна простежити по інформаційній хвилі "Висоцький – Стус".

В її рамках "висоцькофагам" приписувалось абсолютне незнання української літератури та безумовне відстоювання радянських ідеалів.

"Стусофагам" же відводилась роль радикальних ізоляціоністів, які визнають виключно "розстріляне відродження" та репресованих митців, із повним ігноруванням "радянського" періода української культури.

На практиці перші майже завжди – антисоветчики зі стажем (адже Висоцький був контркультурним бардом), і непогано розбираються в українській літературі, а другі не завжди можуть навести хоча б невеличкого списку нетрендових українських письменників, навіть за шкільною програмою.

Однак медіафренічна інформаційна хвиля будує зовсім інші архетипічні образи, із таким розрахунком, щоб одна сторона вважала іншу однозначно "неправильною", і навіть не намагалась шукати спільного рішення. Як, втім, й істинного кореня проблеми – а саме катастрофічного провалу в реформі освіти та масовій просвітницькій програмі, так що за 26 років незалежності значна частина українського культурного спадку так і лишилась невідомою широкому загалу.

Хвилі повинні продовжуватись чітко вивірений період часу, після чого різко вщухати, щоб не дозволяти людям вчасно проаналізувати її основний месидж, і виробити якусь внятну позицію. В 2010 р. корейські учені, аналізуючи схоже явище "трендів" в соціальній мережі Твіттер, емпірично визначили довжину таких періодів.

Оптимальна довжина тренда (тобто, інформаційної хвилі) становить всього один тиждень. 73% трендів повністю схлопуються саме після цього періода часу, причому третина з них – схлопуються навіть за одну добу. І тільки 7% трендів – тобто, не спеціально інспіровані, а дійсно відповідні людським настроям – продовжуються довше за 10 діб.

Тепер перегляньте ще раз всі інформаційні хвилі, які пронеслись Україною протягом січня. Всі вони зайняли всього кілька днів, максимум – ха-ха, саме тиждень. Після цього їх доводилось або штучно підігрівати, або переключати масову увагу на якийсь інший тренд. Всі вони характеризувались різкою поляризацією сторін, і всі вони оперували явно вираженою "правильністю" та "неправильністю" позицій.

А значить, це і є кінцева мета подібних інформаційних хвиль: створити в суспільстві відповідний архетип поведінки. При появі тренда автоматична різка поляризація думок, непримиренність суперечок і відсутність будь-якого внятного аналізу. Раніше ми подібне спостерігали тільки в Росії. Тепер спостерігаємо і у нас.

Заодно стає ясно, нащо досі викидаються шалені бабки на армії ботів, діяльність яких уже визначати "на глазок" може будь-який уважний читач. Ці армії більше не формують суспільну думку, а представляють собою паливо для запуску потрібної інформаційної хвилі. Далі суспільство, видресоване щотижневими трендами, впорається само.

Що призводить нас до наступного кроку в аналізі: вибори, які уже практично на носі, будуть виграватись чисто маркетинговими методами. А з нас, виборців, цілеспрямовано готують "ідеальних споживачів", які охоче куплять будь-який товар, на який покаже маркетолог.

Цей товар буде єдиним, на якому не буде умовного ярличка "він смердить", і люди, яким набридло постійно опинятись в "неправильному" таборі (адже месиджі підбираються таким чином, щоб в "неправильному" таборі опинялась більшість), охоче побіжать вибирати саме його. Адже це для них буде єдиний шанс зайняти місце в "правильній" групі і позбутись постійного відчуття, що ви – псих, а навколо танцює цілий конвульсіум... ой, вибачте, консіліум лікарів, який наперебій ставить вам діагнози.

Такий кандидат, либонь, уже є, просто не робить жодного зайвого руху - аби не спровокувати обговорення, і завчасне формування суспільної думки. Це може бути співак, актор, комік, або навіть один із діючих олігархів, який достатньо довгий час тримався в тіні, аби про нього забули. В зручний момент його поява буде так само "розігнана" методами інформаційної хвилі, і підготовлене суспільство автоматично поділиться на полярні позиції.

Різниця буде тільки в тому, що месидж буде складено зворотнім чином – щоб в "правильну" категорію попадала більшість населення. Для цього політична платформа такого кандидата буде оголошена "безідеологічною", і представлятиме собою збірну солянку із вдалих слоганів, насмиканих у інших політиків, яких протягом попередніх "інформаційних хвиль" уже оголошували "неправильними" - це дозволить акумулювати голоси "наляканих" виборців, які через постійне шельмування дистанціювались від своїх політиків.

Таким чином, буде штучно створений "ефект Макрона", який ми уже спостерігали у Франції. Цей кандидат теж переміг завдяки фактичній відсутності політичної платформи (його партія, за власним визначенням "ні ліва, ні права"), і серйозним проблемам з репутацією у своїх суперників. Тільки якщо у Франції проблеми були більш-менш об'єктивними, то в нашій країні за допомогою медіафренії заплямувати можна кого завгодно всього за тиждень.

Від нас залежить, чи згодні ми бути пішаками, ідеальним газом для надування подібних маркетингових бульбашок, а чи ми бажаємо все-таки свідомо вибирати собі представників, які будуть керувати країною задля її процвітання.

Медіафренія ламається порівняно легко, але для цього необхідний дисциплінований критичний підхід і міцні нерви. Якщо не тягнете - краще самоусуньтесь від тренда, навіть якщо дуже хочеться.

Якщо ж все-таки ви туди влізли, ось кілька простих правил:

– Перевіряйте все. Будь-яка цитата завжди має джерело. Будь-який факт завжди незалежний від того, хто ним оперує.

– Беріть паузи і обдумуйте відповідь. Соцмережа не вимагає від вас миттєвої відповіді – це не чат, і не брейн-ринг (хоча ваш опонент буде нав'язувати вам подібну модель).

– Шукайте правильне питання. Медіафренія завжди базується на якомусь замовчанню, яке проявляється саме правильно заданим питанням.

– Не бійтесь лізти в суть проблеми. Ваш опонент, як правило, сам нею володіє не краще за вас, а може й взагалі не знає, про що говорить.

– Не бійтесь задавати питання "чому" – воно найбільше лякає, адже передбачає незалежний висновок – а його-то в медіафренічній моделі допускати не можна.

Цього мало, але це наразі єдине, що ми можемо зробити – поки журналістика у нас в загоні, і виконує лише функцію обслуговування інформаційних трендів. Цього мало, але достатньо для того, щоб не стати частиною стада навіжених бегемотів. Цього мало, але достатньо, щоб поламати струнку стратегію перемоги на виборах методом ударного маркетинга.

... до речі, закінчується оповідання Ф. Пола тим, що жорстокі та бузувірські методи рекламщиків запозичують нечисті на руку політики. Виявляється, значно простіше не добиватись підтримки виборців, а просто перетворитись на функціональний "товар", який спритні менеджери "продадуть" попередньо обробленим споживачам, чиє раціональне мислення спочатку перевантажене білим шумом "медіа-хвиль", а потім спрямоване в правильне русло за допомогою нескладних маркетингових підходів.

В тому рекламному містечку завжди 15 червня. І завжди щось негайно необхідно купити, навіть якщо воно вам і не потрібно...

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости