Начебто позитив, але якийсь незрозумілий осад...

Кабмін затвердив цільову програму розвитку автодоріг державного значення на 2018-2022 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 300 млрд гривень.

Начебто – "Ура!". Нові дороги, нова якість, загальна протяжність 20 000 км.

Один євро, інвестований в нові дороги, дає 2,5 євро приросту ВВП. Чудово! Перемога! Але, не залишає якесь відчуття незадоволеності...

Ну, не буває в нашій перекошеній державній системі влади так, щоб гроші з бюджету вкладалися, а бенефіціарами були всі, а не хтось конкретно. Не буває.

Читайте також: В министерстве инфраструктуры объявили начало "эры бетонных дорог"

І тут, чомусь, згадалося, що наш Прем'єр Гройсман заробив свої електоральні бали на посаді мера Вінниці тим, що побудував в місті непогані асфальтові дороги. І вінничанам добре, зручно, і Гройсману, як власнику кількох асфальтових заводів у Вінниці, непогано. Взаємовигідно...

Може, просто збіг: керівник Кабміну Гройсман, вінницькі заводи, програма розвитку доріг, 300 млрд гривень...
А може...

Ні, Ви не подумайте, що під програму в 300 млрд грн вінницькі асфальтові заводи перетворяться в загальноукраїнські, але необхідні нові асфальтові заводи комусь повинні будуть належати? Кому?

Читайте також: Дороги на Николаевщине ужасают. ВИДЕО

І є у мене стійке переконання, що власниками цих заводів навряд чи будуть прості бізнесмени.

А чого, Президенту оборонку можна, а Прем'єру інфраструктуру ніззя?

А може я помиляюся? І дороги будуть побудовані, і середній бізнес в країні запрацює. А чиновники державного рівня отримають заслужені шану і повагу. Без матеріальної складової…

Як думаєте?