Українська сторона готує до 73 сесії Генсасамблеї ООН низку ініціатив, що стануть "неприємною несподіванкою" для Москви. Про це повідомив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко. За його словами, українські ініціативи на сесії  стосуватимуться окупованих Росією Криму та Донбасу.

Політичний експерт Василь Лаптійчук в ексклюзивному коментарі для UAINFO проаналізував гучну заяву українського дипломата, детально розповів про юридичні можливості держав-членів ООН та вітчизняних високопосадовців щодо приборкання російського агресора. 

За словами експерта, вся дотеперішня поведінка чинної української влади свідчить про те, що підготовка якоїсь "гучної заяви" в ООН, вірогідно, є лише елементом передвиборної кампанії Порошенка.

"Жодне "метання громів" в ООН чи будь-де, крім поля бою (включно з територією держави-агресора) для подолання проблеми збройної агресії РФ щодо України не має й не матиме практичного значення, бо агресор контролює ООН через Раду Безпеки цієї затужавілої міжнародної організації", – розповів він. 

Читайте також: "Цілісність України – та ціна, яку ЄС, не вагаючись, заплатив би, аби не було війни", – політолог

Рішення ГА ООН – рекомендаційні, рішення РБ ООН – обов’язкові до виконання.

"Статут ООН неможливо змінити без згоди всіх постійних членів РБ ООН, зокрема РФ. У 1945, коли ООН утворювалась, ніхто чомусь не подумав, що робити, коли постійний член РБ стане агресором. Іншими словами, ця міжнародна організація сама по собі нам допомогти не може. Проте могли б допомогти члени ООН, для яких Статут і Конвенції ООН не є порожнім звуком. Але для цього держава-жертва збройної агресії мусила б прореагувати на неї в юридичній площині. У відповідності до Конвенції ООН про визначення агресії і національного права (Закон "Про оборону України"). Чого офіційний Київ досі не зробив (!)", –  відзначив Василь Лаптійчук.

Понад чотири роки тому Банкова з міркувань, які, можливо, стануть відомі згодом, почала гібридну реакцію на звичайнісіньку війну (збройну агресію) з боку РФ. "Звичайнісіньку війну, бо війна (збройна агресія) нормативно визначена в уже згаданих Конвенції і Законі", – додав Василь Лаптійчук.

Політичний експерт наголосив, що відповідно до цих документів, ми маємо всі ознаки війни – від блокування портів і суден, засилки найманців і регулярних військ на нашу територію, обстрілу з території іншої держави й аж до анексії: "І навіть те, що агресор задокументував злочин у власній конституції, не спонукало посадових осіб на виконання своїх обов’язків перед українським народом і державою".

Якби Україна понад чотири роки тому у відповідності з вимогами національного й міжнародного права (зокрема, Гаазької конвенції 1905 року), визнала збройну агресію (введення ВС, мобілізація, ультиматум агресорові, стан війни і т.д.) й повідомила про це весь світ (ООН), то держави світу (члени ООН) мусили б виконувати рекомендації Сьомого розділу Статуту ООН, де йдеться про тиск на агресора аж до його повної ізоляції й допомогу жертві агресії (матеріальну, військово-технічну та ін.). Десь так, як допомагали США СРСР під час ДСВ.

"Звичайно, кожен наступний президент України, який негайно ж не виконає вимоги імперативної норми (ст. 4) Закону "Про оборону України", муситиме, як і вже два попередні, пояснити свої дії перед кримінальним судом. А означення РФ як "агресора" десь у якомусь законі України ситуації не міняє – високі посадовці продовжують вводити в оману ООН, спеціально чи випадково, підігруючи планам агресора", – відзначив Лаптійчук. 

Читайте також: Дацюк: За три періоди по п'ять років Україна має пройти через три різні конституції

"Росіяни тішаться з "громів" у ООН з боку українських дипломатів і, користуючись чи то страхами українських топ-політиків, чи то якимось на них впливом, методично ідуть до мети – повернення України під контроль Росії: півострів, регіон, море, захід у парламент, зміна Конституції і т.д. Далі – буде. Ми ж готуємось на п’ятому році війни чимось злякати їх у ООН, де вони все контролюють", – розповів політичний експерт. 

Наостанок Василь Лаптійчук наголосив, що росіяни бояться лише одного – виходу України із "гібридного" (облудного) реагування на збройну агресію й переведення реальної війни в юридичну площину з практичними (воєнними, політичними, економічними тощо) наслідками для агресора. "Але тут, схоже, поки що між Кремлем і Банковою – цілковитий консенсус", – додав він.

Раніше український економіст та політик Володимир Черняк заявив, що постійне членство окремих країн і їх право вето в Раді Безпеки ООН – це феодальний анахронізм, який слід скасувати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

UAINFO