У Кремлі вирішили більше не прикидатися, ніби УПЦ МП – це українська церква. Тепер говорять прямо – це російська церква й російські православні.

У розлогому інтерв'ю Бі-Бі-Сі голова відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополит Іларіон звинуватив у некомпетентності прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова. Саме так церковник відреагував на висловлювання чиновника про те, що на засіданні Ради безпеки Росії розглядалися проблеми Російської православної церкви в Україні.

Тим часом, саме таке трактування порядку денного надзвичайного засідання Радбезу, скликаного Володимиром Путіним відразу ж після засідання синоду Константинопольського патріархату, містилася в офіційному повідомленні Кремля.

І це зовсім не обмовка, зовсім не некомпетентність. Такі формулювання ретельно вивіряються – і я зовсім не виключаю, що вони узгоджуються з тим самим митрополитом Іларіоном або з кимось із його співробітників.

Читайте також: Історія московської церкви на українській землі добігає кінця

У Кремлі просто вирішили назвати речі своїми іменами. Тому що Путін хоче захищати саме російських православних. Російських. Не українських.

Погодьтеся, що офіційне повідомлення про те, що на засіданні Ради безпеки вирішили обговорити проблеми Української православної церкви в Україні має смішний вигляд. З якого дива? А тим часом і керівництво РПЦ, і керівництво її парафій в Україні наполягають на тому, що саме так ця церква й називається – Українська православна церква. Без всякого там Московського патріархату.

Для того, щоб продемонструвати свою "стурбованість" Путін і його підручні просто змушені говорити правду – хоча для них це дуже незвично.

А митрополит Іларіон може дозволити собі лукавити, тому що його брехня розрахована на іншу аудиторію, тому що йому необхідно зробити вигляд, що РПЦ захищає інтереси "дочірньої церкви" та її української пастви. При цьому Іларіон – чудовий фахівець із церковного права – прекрасно знає, що бреше. Що це Пєсков у цьому разі говорить правду і є компетентним, а він, Іларіон, – бреше і є некомпетентним.

Тому що ніякої Української православної церкви Московського патріархату – із приставкою або без – не існує в природі. Взагалі. Надання автономії цій церкві не визнає ані Вселенський патріархат, ані світове православ'я в цілому. Для православних усього світу митрополит Онуфрій – як утім і його попередники – залишався просто київським митрополитом.

Читайте також: Гундяєв позбавив Путіна й інших політичних православних їхньої "духовної Ніцци"

Після рішення синоду Константинополя про підтвердження своїх канонічних прав на Київську митрополію в Онуфрія простий вибір. Або погодитися з цим рішенням матері-церкви своєї митрополії, або залишитися на чолі неконанічнох, розкольницької митрополії чужої Російської церкви, якій митрополію свого часу передали в тимчасове управління. Судячи з поведінки київського митрополита, його присутності на засіданні синоду РПЦ і згоди з рішеннями російських церковників, Онуфрій вибрав другий варіант – розкол.

І в цьому разі після об'єднавчого собору української помісної церкви й надання їй автокефалії він залишиться очільником розкольницької Київської митрополії, на існуванні якої наполягатиме Російська церква, яка не має більше до її канонічної території ніякого стосунку.

Але це буде – щоб там не вигадували Іларіон, Онуфрій і парафіяни цієї церкви – ніяка не Українська православна церква. Це буде – так, власне, вже є – Київська митрополія Російської православної церкви в Україні.

Так що в цій ситуації Пєсков каже чисту правду. А митрополит Іларіон бреше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram