"Питання на яке немає відповіді ні у кого зараз (хіба що є певні розрахунки у розвідок чи у закритих аналітичних центрів): що робити з росіянами після краху путінського режиму?", - про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, інформує UAINFO.org.

"У Юнга в його останньому інтерв'ю у 1955 р. BBC була така думка: "У світі не існує ліків, які могли б одним махом вилікувати десятки тисяч".

Ви навіть не уявляєте яка грандіозна інформаційна машина приведена в стан бойової ненависті до українців зараз в Росії. І це далеко не лише маргінес чи периферійне бидло, заряджене на показове диванне скиглення.

Це і професура центральних вузів, і офісні комірці, і підприємці в стресі, і сексуально незадоволені домогосподарки, і екзальтована прищава молодь.

Перед 24 лютого і певний час під час війни величезна маса пересічних росіян була акуратно віддалена від української війни. Панівна споживацька маса була стороннім споглядачем особистої забавки Путіна у намірі приниження Української держави, не більше.

Ця деполітизована і залякана маса в опитуваннях була штучно прирівняна до тих, що "підтримують війну", але насправді розумні люди розуміли, що це зручний соціальний контракт мас і режиму. Воюй там, нас це начебто не стосується. І так, ми хочемо побачити "велику Росію".

Потім гебешна верхівка зрозуміла, що якраз в цьому споживацькому контингенті таїться голка Кощія. Якщо його завчасно і керовано не привести у співчуття ідеології війні - то вона стане на бік тихого осуду та може згодом викликати громадянський тайфун. Споживацька маса має висхідний тренд швидко політизуватись і заряджатись у критичний час слабкості режиму.

Тому і пішла тотальна обробка і зараження інформаційними хвилями. Зараз ми і бачимо, що українофобія набрала неймовірних обертів.

Читайте також: Хороші росіяни нам не союзники, – Сергій Фурса 

І тут я підхожу до головного. У росіян протягом всієї історії ніколи не було власної гомогенної націодержави. Це завжди були штучні паразитуючі конструкції у вигляді імперії, союзу чи "федерації". Росіяни в них були розчинені і російський національний фактор таким чином вдавалось стримувати інтернаціональним універсалізмом.

Саме в гебешному середовищі 60-80-х рр. почав формуватися чистий російський націоналізм. Апологетом його став Солженіцин, якого Путін в прямому сенсі боготворив.

Український етноцентризм в умовах хиткої на перших порах державності отримав природне екзистенційне цементування та показав пасіонарну дієвість і силу (Майдани, гаряча війна на Донбасі, євроінтеграція). А це дзеркально "завело" двигун російського націоналізму.

Читайте також: "За вами вже йдуть", – зірка "Сватів" Кошмал звернулася до колег з Росії

Він став мімікрією українського аналога, однак в несформованому, дикому і потворному вигляді, позбавленому цивілізаційних запобіжників. Своїм патріотизмом українці породили жахливе і огидне копіювання на російському національному ґрунті.

Плюс полягає в тому, що це однозначно призведе до розпаду Росії як неросійського утворення", - завершує Постернак.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube