Вчені Кембриджського Університету (Великобританія) припустили, що гунів змусила мігрувати на захід сильна посуха. Вона обрушилася на придунайські прикордонні провінції Римської імперії, внаслідок чого сільськогосподарські угіддя виявилися спустошені.

Як наслідок – гуни залишили заняття землеробством та скотарством. Це мало руйнівні наслідки для Римської імперії, зазначають автори нового дослідження, яке опубліковане в Journal of Roman Archaeology, інформує UAINFO.org.

Читайте також: У Франції знайшли святилище, де приносили в жертву римських легіонерів. ФОТО

Як зазначають автори роботи, екстремальні посухи 430–450-х років н.е. порушили спосіб життя племен у придунайських прикордонних провінціях східної Римської імперії. Це змусило гунські народи розпочати нові стратегії, щоб вижити та "захиститися від суворих умов". В результаті деякі з них різко змінили свою соціальну та політичну організацію і стали "жорстокими грабіжниками", пише Phys.org.

Автори дослідження, доцент Кембриджського університету Сюзанна Хакенбек та професор Ульф Бюнтген, дійшли цих висновків на основі оцінки реконструкції гідроклімату по річних кільцях дерев, а також археологічних та історичних свідчень.

Читайте також: До появи Стоунхенджу та пірамід. Археологи з'ясували, коли пошили перше шкіряне взуття

У дослідженні стверджується, що якщо поточне датування подій точне, найбільш руйнівні гунські набіги 447, 451 і 452 років н.е. збіглися з надзвичайно посушливими літніми сезонами у Карпатському басейні. Вчені припускають, що однією з основних причин, через яку нападали гуни, було отримання їжі та худоби, а не золота, як вважається.

Однак, зазначають дослідники, для підтвердження цієї версії ще потрібно зібрати конкретні докази.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube