Призначені перші два посли.

Президент відразу взявся за найважливіші держави - Південно-Африканську Республіку і Фінляндію. Звичайно ж Британія, Німеччина і Польща менш пріоритетні.

Щодо кандидатур. В ПАР представляти нас поїде мій ФБ-друг Yevgen Burkat. Якщо Жені це буде потрібно, я йому усі привітання з побажаннями передам особисто. А сказати є що.

Кандидатура посла в Фінляндію очікувана і давно обговорювана. Андрій Олефіров. Молоде високопоставлене дарування дипломатії, креатура Костянтина Грищенка. У 2009 році Андрій зник з посади радника Департаменту Консульської служби МЗС України, щоб, як кажуть, успішно попрацювати в штабі ПРУ на виборах президента. Тому не дивно, що після виборів він повернувся в МЗС вже директором Департаменту Консульської служби. Пару років нею керував. Служба не стала кращою, але з"явилися догани, службові розслідування, кримінальні справи. Грищенка це дуже тішило.

Тому дипломат став заступником міністра - керівником апарату, що очевидно співпало з постійним зменшенням фінансування МЗС України, інфраструктурним розвалом. Під керівництвом цього досвідченого керівника ротація персоналу не відбулась планово і організовано жодного разу.

Андрій чесно і натхненно підспівував Леоніду Кожарі про те, які погані протестуючі в Україні.

В лютому ц.р. на зборах колективу МЗС України Олефіров відмовився відповісти на питання, чи продовжує вважати Януковича легітимним президентом.

Будучи хорошим кандидатом на звільнення в березні, Олефіров залишився на посаді, бо дуже подобався (не знаю чому) співаку-правдорубу Андрію Дещиці.

Вітаю Петра Порошенка з вдалим вибором. Цікаво, чи вважає Олефіров Порошенка легітимним Президентом, чи і надалі чекатиме Януковича?