Ми із Д.Андрієвським поцікавилися у бійців одного із підрозділів, як їм вдається залишатися живими за безкінечних обстрілів з російських ГРАДів.

«Ми знаємо графік руху американських супутників. Знаємо, коли вони не бачать нашу територію, і в ці моменти ми відходимо у спеціальні місця. І саме в ці моменти починаються обстріли з-за кордону Росії. Обстрілів ніколи не буває, коли наше розташування фіксується американськими супутниками. У цей час можемо розслабитися і попити кави».

Росіяни діють як годинник, росіяни ніколи не стріляють, коли це бачать американці, бо дуже бояться американської нагайки. Зрештою, вони діють, як шкідливі школярі – коли вчителька на них дивиться, то вони вдають із себе пристойних людей. А тільки вона відвертається - починають шкодити. Треба попросити Порошенка, щоб він розповів про це Обамі і Обама запустив іще кілька супутників, щоб наше розташування було під постійним контролем американських супутників.

Отакі наші хлопці. Вони не думають, що війна – це проста річ, вони розуміють, що навіть при звичайному обстрілі супутники мають значення. Героям слава!