Ну, ви ж знаєте, що паралельно військовій інтервенції Москва здійснює інтервенцію інформаційну, проникаючи через ЗМІ та І-нет у нашу свідомість і впливаючи на наше сприйняття реальності ...

Останнім часом нам вливають у мозок різноманітні "аналізіи", де ненав'язливо проводиться думка, що для реалізації своїх планів Путіну потрібно підбити на зраду Порошенка і український очільник "вродє би как-би почті уже... "

Плани Путіна ніхто не приховує: федералізація України. Перетворення нашої держави на аморфне, нежиттєздатне утворення, де регіони годує Київ, а керує ними Москва. Бо "і єжу понятно", що ні Дондурас з Лугандою, ні тим паче"Бальшую Навароссію" сухотна російська економіка, обтяжена додатковими санкціями (котрі обов'язково введуть у разі окупації нових територій), не потягне.

Але фішка в тому, що навіть підбитий "на ізмєну" Порошенко перетворити Україну на федерацію НЕ МОЖЕ. Як він, цікаво, це зробить? Видасть президентський указ про федералізацію? Так у цей указ можна буде хіба що шоколадку загорнути, або скрутити його у ріжечок та канхвет туди насипати :) Не може Глава Держави самотужки змінити конституційний устрій країни - це прерогатива Парламенту.

Тому, щоб розібрати Україну на запчасті, Путіну потрібно підбити на зраду Верховну Раду. А от від ВР хитромудрі "аналітики" чомусь уперто відводять підозри. І я не здивуюся, якщо Путін дасть можливість провести на Донбасі парламентські вибори. Бо саме звідти у Вищий Законодавчий Орган потрапляє найбільша кількість політичного сміття. 

Але зрада Парламенту - це теж іще не трагедія для демократичного соціуму. Якщо вийде під Раду тисяч 200 свідомих громадян, не згодних із федералізацією, то буде тій Зраді гаплик. 

Щоб примусити Україну до русского міра, треба, по-перше, змусити світову спільноту відмовитися від допомоги нашій державі. Це - малоймовірно. Механізм протидії імперській експансії з кожним разом набирає обертів. І, ГОЛОВНЕ: треба щоб українське суспільство само себе зрадило. Зрадило Небесну Сотню, зрадило наших вояків, що полягли за честь і гідність своєї Держави і погодилося на капітуляцію-федералізацію, аби тільки войни більше не було... Або власними руками само себе обезголовило, наслухавшись істериків та панікерів, котрі вже охрипли від криків "рукаводстванассліваєт!!!!!" (І що найцікавіше, найзапекліші викривачі "ізмєнивисшеговаєнногорукаводства" принципово патякають на язиці окупантів, ніби не знають, що у військових структурах має використовуватися ДЕРЖАВНА мова. Можете мене звинувачувати у формалізмі, але мене це насторожує). 

От тільки не буде нам щастя і спокою, якщо ми дозволимо Х**лу себе "разок поімєть"... І вся Історія України - тому свідчення. 

Не будемо заглиблюватися у далеку минувщину, коли з нас "дерли ремні і лій топили" - візьмемо хоча б історію ХХ століття. Кожен рік ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору. Ми оплакуємо померлих і проклинаємо їх катів, але мало хто усвідомлює, що Голодомор - це РОЗПЛАТА. Розплата за махновщину, за петлюрівщину-винниченківщину, за хамське ставлення українців до свого проводу, за невміння відрізняти союзників від ворогів, а менше зло - від сортів лайна та мислити далі свого хутора, за неспроможність зібратися докупи і триматися укупі, поки не буде подоланий зовнішній ворог...

Якщо громадяни не хочуть гинути за ВЛАСНУ державу - вони все одно будуть гинути - за ЧУЖУ. Скільки наших життів було покладено во славу Государства Россійскаго/Савєцкава? Отож то. 

Хто каже, що Росія, підкоривши Україну, не кине нас у рамках якого-небудь ОДКБ на Ла-Манш? Певно, ті, хто запевняв нас 23 роки, що між Україною і РФ нікагданєбудєтвайни, етобрєд! 

Тому перестаньте слухати панікерів. Пам'ятайте, націю можна перемогти тільки тоді, коли вона втратить волю і розум і сама себе зрадить.