Вчора був день народження Рината Ахметова, одного з батьків донецького сепаратизму, найбагатшої людини України. 

Ахметов – ідеальний приклад того, як породжена потвора сепаратизму обернулася проти свого творця . До титула «найбагатший» невмолимо наближається префікс «екс». Тепер Ахметов – вигнанець, біженець, хоча і з схованими мільярдами доларів, але це все тимчасово. 

Коли у 90-х Ахметов став королем Донбасу, він втратив свій перший шанс на майбутнє. Бандит – це завжди паразит на тілі суспільства. Ахметов так і не зміг вийти з бандитської парадигми, не зміг зрозуміти, у якій зростав і формував свої капітали. 

Якщо ти хазяїн регіону – то не треба рубати гілку, на якій сидиш. Ахметов став рубати – годувати зграю сепаратистських клоунів на кшталт Лєвченка, котрі верещали про «особливість» Донбасу, організовували мітинги з зігнаними бюджетниками і з російськими прапорами, старанно зберігали пам’ятники Леніну та іншим ворогам, радянські назви скрізь по регіону, щоб показати «окремішність» цієї території від решти України. 

В той час соціальне благополуччя (медицина, освіта, злочинність) за бездіяльності Ахметова на цій території впало ледь не до найнижчого рівня, регіони впевнено лідирував у кримінальному світі, у звітах про розповсюдження соціальних хвороб. 

Другий свій шанс Ахметов втратив тоді, коли міг очолити, як Коломойський, свою рідну ОДА (на яку свого часу поставив кривавого ідіота Януковича). У Рината Леонідовича був шанс стаканом води загасити полум’я, від якого пізніше почалася велика пожежа на дві області. Щоб розбиратися з кримінальним маргінесом, котрим творці ДНР/ЛНР наповнювали свої ряди – у Ахметова був і досвід, і засоби. 

Натомість батальйони «Оплот» і «Восток», з якими у Ахметова особливі стосунки, почали грати якусь свою лінію – хоч і не стовідсотково проросійську, але, в будь-якому разі, антиукраїнську. 

Ахметов відкрито відмовився підтримати українську армію.

Ахметов сам зруйнував свій дім. Чи не єдине місце де (поки що) він може жити – це Київ, той самий Київ, який він постійно усував від управління Донбасом різними способами. 
Ринате Леонідовичу, чому ви не на Донбасі?

Якщо ви «розумієте» сепаратистів, то чому ви не з ними? Там є купа територій, куди не добиває українська артилерія.

Якщо ви проти сепаратистів, якщо ви, як і ми, вважаєте, що Донбас захопили диверсанти сусідньої держави – то чому ви відмовляєтесь допомагати нашим? Чому ви не заговорите українською мовою з нами, хоча український Київ вже котрий місяць щедро гарантує вам життя і свободу?