«Регионалы» готовятся к «эвакуации» своих капиталов, находящихся за рубежом
В той час , коли Президент, як істинний «хазяїн» зібрався відривати голови своїм міністрам , віце-прем’єр міністр Сергій Тігіпко заходився проштовхувати ідею відновлення Вільних Економічних Зон (ВЕЗ)в Україні змінивши вивіску на «інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки» ( ІППГЕ ) . Вже й Закон з пафосною назвою «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» в другому читанні прийняли.
Ніби і радіти потрібно, «наша партія» за робочі місця переймається, за високотехнологічну конкурентоспроможну екологічно чисту продукцію дбає. Та і відрізняється ІППГЕ від ВЕЗ тим, що реалізується не на якійсь незрозумілій земельній ділянці площею кілька тисяч гектарів, обнесеною колючим дротом, куди смертному зась, а на окремих новостворених або діючих підприємствах. Головними ж умовами отримання мільярдних податкових та митних преференцій є: вартість проекту має становити від 500 тисяч до 3 мільйонів євро, кількість новостворених робочих місць має бути від 25 до 150 , ну і зрештою заробітна плата має перевищувати мінімальну в 2 ,5 рази. Серед преференцій слід відзначити звільнення від сплати податку на прибуток та звільнення від сплати ввізного мита протягом п’яти років.
Але споглядаючи на сумний досвід існування вільних економічних зон в Україні в минулі роки, малоймовірно, щоб влада пустила в таку бюджетну «діру» всіх охочих, а тому ймовірно цей офшор створюється для підприємств «донецьких друзів» та сім’ї самого Гаранта.
Тому в наслідок реалізації таких проектів, національні виробники будуть поставлені в нерівні умови з учасниками інвестиційних проектів, що є апріорі недобросовісною конкуренцією.
Ніби і радіти потрібно, «наша партія» за робочі місця переймається, за високотехнологічну конкурентоспроможну екологічно чисту продукцію дбає. Та і відрізняється ІППГЕ від ВЕЗ тим, що реалізується не на якійсь незрозумілій земельній ділянці площею кілька тисяч гектарів, обнесеною колючим дротом, куди смертному зась, а на окремих новостворених або діючих підприємствах. Головними ж умовами отримання мільярдних податкових та митних преференцій є: вартість проекту має становити від 500 тисяч до 3 мільйонів євро, кількість новостворених робочих місць має бути від 25 до 150 , ну і зрештою заробітна плата має перевищувати мінімальну в 2 ,5 рази. Серед преференцій слід відзначити звільнення від сплати податку на прибуток та звільнення від сплати ввізного мита протягом п’яти років.
Але споглядаючи на сумний досвід існування вільних економічних зон в Україні в минулі роки, малоймовірно, щоб влада пустила в таку бюджетну «діру» всіх охочих, а тому ймовірно цей офшор створюється для підприємств «донецьких друзів» та сім’ї самого Гаранта.
Тому в наслідок реалізації таких проектів, національні виробники будуть поставлені в нерівні умови з учасниками інвестиційних проектів, що є апріорі недобросовісною конкуренцією.
З огляду на те, що даний проект проштовхується з неймовірною навіть для «кнопкодавів» швидкістю (закон набує чинності з 1 січня 2013 року), то можу припустити, що донецькі готуються до «евакуації» своїх капіталів, що знаходяться за кордоном у разі можливих санкцій з боку Європейського співтовариства після парламентських виборів 2012 року.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
