26 квітня 2015 року повинен набрати чинності новий Закон про прокуратуру. Але внаслідок техніко-юридичних вад перехідних положень цього Закону, а також свідомої бездіяльності колишнього очільника прокуратури Віталія Яреми, ця реформа може не відбутися.

Без термінового внесення змін до Закону відбудеться правовий і інституційний колапс – старий закон втратить чинність, а новий не зможе запрацювати. Прокуратуру буде паралізовано. Необхідно діяти швидко і вже на цьому парламентському тижні ухвалити необхідні рішення.

У Верховній Раді вже зареєстровано шість законопроектів щодо цього питання: 1734, 1734–1, 2403, 2404, 2404–1, 2550. Більшість із них передбачають механічне перенесення терміну набрання чинності новим Законом до 2016 року. Не думаю, що українське суспільство погодиться на такий кульбіт із боку влади. А де гарантія, що наступного року не захочеться перенести строк набрання чинності законом на 2017 рік? Владі нізащо не хочеться втрачати контроль над усесильною прокуратурою.

Найбільш повним із цих законопроектів є проект 2404–1. Він містить в собі п’ять важливих складників:

1) реалізує більшість рекомендацій, наданих Радою Європи щодо:

– обмеження повноважень прокуратури в частині представництва інтересів Кабміну і Нацбанку в судах;

– уточнення порядку відання і виконання наказів в системі прокуратури з метою підвищення самостійності кожного прокурора;

– запровадження відкритого конкурсу на посаду Генерального прокурора України;

– скасування радянських пільг прокурорам щодо забезпечення житлом і преміями тощо;

2) забезпечує створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Без утворення цієї структури не зможе працювати горезвісне Антикорупційне бюро;

3) передбачає зменшення кількості прокурорів із 18 000 до 10 000. Це дасть можливість підвищити оплату праці тим прокурорам, які після відбору залишаться працювати у системі;

4) уточняє мережу місцевих прокуратур, в тому числі з урахуванням ситуації з окупованими територіями на Сході України;

5) максимально деталізує процес проведення реорганізації прокуратури протягом цього року (до 1 вересня 2015 року – відбір прокурорів у місцеві прокуратури, до 1 січня 106 року – відбір прокурорів у регіональні прокуратури, до 1 березня 2016 року – відбір прокурорів до Генеральної прокуратури). Процес відбору стає прозорим.

Окремим пунктом – треба притягти до відповідальності екс-гепрокурора Ярему за те, що загальмував одну з найважливіших реформ, але ЗАРАЗ, СЬОГОДНІ треба ухвалити законопроект 2404-1. Громадські активісти і експерти наперед дякують усім учасникам Погоджувальної ради за розуміння і підтримку реформи прокуратури.

Наталя СОКОЛЕНКО