Поглянь, угору! 

Майорить над териконами свобода! 

Холодний розум вже кипить, 

І совість більше не мовчить! 

Ти – кров і плоть свого народу. 

Бери, Донбас, до дужих рук 

Кайло і дідову берданку. 

Готуй, Бандеро, кулемет! 

Тавридо, запрягай тачанку! 

Пліч о пліч рушимо вперед!

Я дякую тобі, Донбас! 

Я дякую тобі, Донбас, 

За піт і біль важкої праці. 

За радість трудових звитяг, 

За кров загиблих роботяг, 

А не за всяких підорасів! 

Щодня в забій, як на війну, 

У темряву, у глибину, 

В таку близьку, в таку знайому, 

В таку підступну і чужу, 

Чи ти повернешся додому? 

Ти йдеш вперед, за кроком крок, 

Врізаєшся в міцну породу, 

Заради щастя діточок, старих батьків, свого народу 

Даєш скривавлений мільйон. 

Та доки ти ідеш в забій, 

Твою дружину з’валтували, 

Батьків живими поховали, 

У злидні кинули дітей, 

Тебе ж у рабство закували. 

Тепер ти раб у янучар, 

Хазарів й диких агаметів. 

Твоє життя для них – товар, 

А діти м'ясо для пікетів. 

Ти здохнеш – їм лише навар. 

Та не таким тебе, Донбас, 

Вкраїна в муках народила. 

Донцова й Стуса вільна кров 

Тече в твоїх козацьких жилах. 

Вилазь із копанки, Донбас! 

Згадай загиблих шахтарів, 

Як їхні сироти ридають, 

Останні крихти доїдають, 

А підораси обсерають 

Свої параші золоті.

UAINFO