Vira Zamiyala  поділилась посилннямна статью Україна перетворена «донецькими»на подобу колонії суворого режиму.

У 2013 році українцістануть свідками чергового етапу«покращення погіршення» в Україні. Цейчетвертий цикл проведення нелюдськихекспериментів «донецьких» над Україноюготує нові «сюрпризи», котрі покликанікрок за кроком зробити з українцівбоягузливих рабів, що мовчки спостерігатимутьза тим, як режим «януковичів» знищуєтих, хто насмілився немовчати. Сподіваючисьна те, що ця лиха участь їх особистообмине стороною.

 Звісно, що подібнийсценарій можливий лише за цілковитоїбайдужості українців до своєї подальшоїдолі. Однак диктатура Януковича – цене лише знищення демократії на території,де вона почала лише зароджуватись. Цеі прямий наслідок того, що від 1991 рокусистема правління в Україні фактичнобула незмінною. А ті незначні «модифікації»,котрі видавалися за демократичнийпроцес, були тільки недолугим прикриттямнебажання посткомуністичних елітстворювати реальне конкурентне середовищев політиці і економіці, за наявностіякого вони б неодмінно програли букраїнському народу.

 Проте Україна вжеповністю стала територією беззаконня,на якій бюрократія і чиновники творятьусе, що їм заманеться, а населення (восновному, як і колись у часи СРСР),обурюється лише на кухні в колі близьких,у той час, коли злодійкувата влада вжеповністю присвоїла собі всі ресурси іактиви України.

 Тож чи довго ще зможевитримати Україна подібні експерименти«донецьких» над собою? Адже Україна безукраїнців – це не тільки перспективавіддаленого майбутнього, але іцілеспрямована стратегія п’ятої колониРосії, яка в лютому 2010 року захопиланеобмежену владу в Україні. І за правління«донецьких» ще більше загострилися тастали очевиднішими самі засадничірозбіжності між державою, як такою, іолігархією. Адже олігархія – це не щоінше, як ракова пухлина на тілі держави,яка прирікає Україну на знищення.

Нові методи боротьбиз опозицією

 Очевидно, що Україніпотрібні системні зміни. І насторожуєте, що про них в опозиції ніхто навітьі не заїкається. Хоча без системних змін«януковичі» дуже легко формуватимутьсвою більшість, навіть у випадку, якщоїх підтримають наступного разу небільше, аніж 2 відсотка виборців.

 Варто звернути увагуна той факт, що сьогодні режим «януковичів»почав вдаватися до нових методів боротьбиз опозицією. Це – арешт квартир задопомогою українських «найдемократичнішиху світі» судів. При чому, все це стосуєтьсяне тільки одного колишнього депутатаАндрія Шкіля, який не потрапив допарламенту за списком «Батьківщини» іпозбувся депутатської недоторканності.

 Демократичним шляхомв Україні до влади прийшли «політики»,котрі демократію не переносять і надух. І в українських громадян «донецькі»відбирають не лише права і свободи.Масово відбираються бізнеси і власність,навіть у тих, хто пережив лихі часи 90-хпід час правління Леоніда Кучми. Вводятьсязакони джунглів, за яких для владиКонституція стала не більше, аніжфіктивним атавістичним політичнимпридатком. Тому виграти вибори у подібних«політиків» – виглядає чистою фантастикою.

 При чому, дика сумішіз олігархічного псевдокапіталізму тафеодальних порядків цілком задовольняєті декілька десятків сімей, які сталивласниками України. А вся цябагатопартійність, змагання партійнихпрограм, конкуренція на загальнонаціональнихта місцевих виборах – все це потрібнохоч для якоїсь легітимізації українських«еліт» в очах світової спільноти.

 Нині Українаперетворена «донецькими» на подобуколонії суворого режиму, де українцізмушені відбувати свій пожиттєвийтермін. А народ потрібен тільки длятого, щоб приносити цим пришельцям ізминулого матеріальні блага.

 Однак, водночас,Янукович сам став жертвою свого високогостановища. Сховавшись у Міжгірськійрезервації за спинами своєї численноїохорони, він застраханий втратити все,до чого так прагнув усе своє життя. Томувін змушений боятися і своїх «соратників»,і «друзів-олігархів», Юлію Тимошенко,Європу, Путіна, сонячного світла івласної тіні. Але ж він усе це вибравдобровільно. Та й чи є йому якесь ділодо беззаконня, що коїться в Україні,коли його головне завдання зберегтивладу і гроші своєї «сім’ї»?

Геній Міжгір’я?

 Свого часу румунськийдиктатор Ніколає Чаушеску вимагав, щобйого називали Генієм Карпат. То, можливо,якщо вдатися до подібної аналогії, вжеприйшов той час, щоб і Януковича вважатиГенієм Міжгір’я? Схоже, що за три рокиперебування при владі він всіма своїмидіями вже цілком це заслужив.

 Звісно, що повторитидолю Чаушеску ніхто не хоче. І в 2004 роціКучмі вдалося уникнути цього. Але всіпотуги вивести Україну до Європи, маючив Україні майже тоталітарний режим«януковичів», видаються чистою утопією.А потім, якщо навіть «донецьких» вдастьсязмусити поступитися владою, то і тодідоведеться проходити європейський шляхвід самого початку. Від створенняпотужних, авторитетних і незалежнихпрофспілок, неолігархичних партій,вільної, а не кишенькової преси,справжнього, а не вдаваного правосуддя.

 Партія регіонівсвоєю бездарною соціально-економічноюполітикою поглибила люмпенізаціюсуспільства. З одного боку, це дає їйзмогу опиратися на люмпенську частинуукраїнського соціуму, але з іншого,суспільство люмпенів немає жодногомайбутнього. То куди ж може привестилюмпенізація українського суспільства?Бо існує великий парадокс – маючи нібитосвою незалежну Україну, українці в своїйдержаві найнезахищеніша, найбіднішата найзнедоленіша нація, і потребуютьреального політичного і соціальногозахисту.

 По суті усі теперішнібіди українців від того, що вони ніякне можуть об’єднати воєдино своїзусилля. І будучи поки що більшістю насвоїй землі, вони не можуть використатисистемно цю свою перевагу. Проте частакий, що не можна поступатися русифікаторамнавіть у дрібницях. Бо якщо сьогодніпоступилися маленьким, завтра вже вонивимагатимуть поступитися середнім, апіслязавтра великим.

Проти українців ведеться«холодна» громадянська війна

 Наразі нинішня владав Україні – це не що інше, як олігархічнабуржуазія. Переважна кількістьпредставників цієї олігархії, не тількине є українцями, але й живуть, зберігаютьгроші, виховують і навчають своїх дітейпоза межами України. А на територіїУкраїні знаходяться лише тимчасово,забезпечуючи собі можливість «рубатигроші», імітуючи заняття політикою,часто діючи в інтересах іноземногокапіталу, а не українського народу. Івони вже жодним чином не пов’язуютьсвоє життя і майбутнє своїх дітей зУкраїною.

 Можна сказати, щоними ведеться «холодна» громадянськавійна проти всього українського народу.А розміри корупції, масштаби сваволіправоохоронних органів (які б точнішебуло б назвати олігархоохоронними), ісудове свавілля в Україні вже давноперевершили всі мислимі межі.

 Саме олігархоохоронніта судові органи, котрі своїми діямиприкривають усю тиранію і безчинстваолігархічної влади, є на теперішньомуетапі історичного розвитку однією знайбільших загроз для самого існуванняУкраїнської держави.

 Також, поряд з іншимипріоритетними загрозами для України,такими як слабка армія, необхідно згадатиі розпродаж державної власності. Аголовне української землі, її надр ішельфу. По суті продаж землі призведедо відчуження території України тими,хто скупить землю. А номенклатурнийбюрократ, якому нібито українськігромадяни «делегували» право продажуземлі, буде на старості потирати своїлипкі руки де-небудь у теплих і комфортнихдля проживання краях, із гордістюрозповідаючи своїм нащадкам, як вдалойому вдалося розвести українськихлохів.

 Якщо вдуматися, тоза великим рахунком в Україні взагалівідсутні державні структури. Адже чиможна назвати «державними» ті структури,котрі з такою відданістю і завзяттямобслуговують інтереси клептократично-олігархічнихкланів. Усі ці «державні» інституціїнасправді є нічим іншим, як зручноюширмою, за котрою постійно відбуваєтьсяперерозподіл національного багатства,яке вкрадене в українців.

 Завдання і головнепризначення цієї ширми – це приховативід міжнародної спільноти той факт, щона території колись окупованої МосквоюУРСР сформувалася мафіозна псевдодержава.Головною метою якої є одержання убудь-який спосіб швидких і гарантованихнадприбутків членами кримінально-олігархічнихкланів.

 Таким чином, можназробити висновок: що найбільшою загрозоюдля українського народу є посткомуністичнавлада, яка встановилася на українськихтеренах після розвалу СРСР. А режимЯнуковича є лише апофіозом «своєрідноїнезалежності» українців, завдяки якійУкраїна не лише все більше втрачає свійшанс увійти до кола цивілізованих країнсвіту, а, навпаки, може знову розчинитисяу новій імперії, яку намагаютьсяпобудувати президент Росії ВолодимирПутін разом із патріархом російськоїцеркви Кирилом. І цей євразійський«русский мир» становить пряму загрозуне тільки для України, а й для всієїзахідної цивілізації.

 Очевидно, що в 2013році перед українською нацією стоїтьфундаментальний вибір: або українцібудуть спокійно спостерігати за руйнацієюпідвалин своєї державності, і перетворятьсяна малоросів чи недоросіян, людей безминулого і майбутнього, або ж станутьєдиним фронтом проти антиукраїнського,комуно-олігархічного і промосковськогорежиму «донецьких».

Віктор Каспрук –незалежний політолог,  Радіо Свобода