Відео сварки між очільником МВС Арсеном Аваковим і головою Одеської ОДА Михайлом Саакашвілі залишає неприємне враження, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" головний редактор видання Віталій Сич. Стає зрозуміло, що воювати тепер у Кабміні будуть не з корупцією, а з Саакашвілі, причому серйозно.

Враження:

1. Пан Аваков веде себе по-хамськи. Зрозуміле його роздратування недавніми звинуваченнями на його адресу з боку Саакашвілі, особливо, якщо він вважає їх несправедливими. Але це в жодному разі не дає йому підстав для такої поведінки. Міністр внутрішніх справ, який тицяє пальцем, матюкається публічно й ображає іншу людину – поганий знак для країни.

2. Витівка Авакова не спонтанна, в залі його підтримував прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Не всі почули його слова в кінці ролика, але після серії особистих образ на адресу Саакашвілі він викрикує: "Ми тебе в країну запросили справу робити, а не політичним аферизмом займатися". Зрозуміло, що все керівництво "Народного фронту" тепер залучено в кампанію боротьби із Саакашвілі та його цькування. У цьому числі в нас виходить інтерв'ю з Андрієм Іванчуком, близьким соратником прем'єра і заступником голови фракції НФ у Раді. Крім іншого, він заявляє, що Саакашвілі координує свої дії зі Григоришиним для того, щоб змістити Яценюка з посади прем'єра за всяку ціну. Тобто з Саакашвілі боротимуться прем'єр, голова МВС і чимало інших впливових людей, серед яких Іванчук і Коломойський. Останній також вже зізнавався в "любові" до Саакашвілі.

3. Розбиратися, хто вкрав гроші, а хто – ні, звичайно, цікаво. Але справа в тому, що в Саакашвілі ці мільйони шукали вже багато хто, зокрема – весь російський істеблішмент зі спецслужбами. І не знайшли. Якби знайшли хоч щось, обов'язково опублікували би, враховуючи ступінь особистої ворожнечі між Саакашвілі і президентом РФ Володимиром Путіним.

А ось у Авакова й інших товаришів із НФ ще не шукали. Я не кажу, що вони в них є. Просто кажу, що ще не шукали.

4. Саакашвілі зробив гучні заяви на антикорупційному форумі в Одесі, звинувативши Кабмін у тому, що він кришує корупцію. Припустимо, він не в усьому має рацію. Але звідки ж стільки інформації про крадіжки в держкорпорації – на вході і на виході? На вході при купівлі ресурсів та сировини через прокладки, на виході про продаж продукції держкомпаній теж через прокладки. Про це пишуть журналісти – різних видань із різними власниками – про це говорять політики, про це говорять міністри, про це говорять галузеві експерти.

Не може ж це все бути неправдою? Хтось це взагалі розслідує, щоб довести, що це неправда? Хтось мені може пояснити, чому держкомпанія (!) ОПЗ довгий час закуповувала газ за засекреченими цінами? Хоча б цю дрібницю? Цим займається МВС? Цим займається Генпрокуратура? В обох випадках відповідь – ні.

5. У цьому номері, який завтра з'явиться у продажу, крім Іванчука буде ще й інтерв'ю з Ігорем Кононенком, близьким другом президента і людиною, що  де-факто керує фракцією БПП в парламенті. На питання про те, як ставитися до такої кількості звинувачень у корупції високопосадовців і їх обох включно, обидва відповідають приблизно однаково: є законна процедура – подаєте в суд, там розслідують і виносять вердикт. Але куди подавати, якщо МВС очолює представник однієї провладної партії, а Генпрокуратуру – ставленик іншої? Це називається "письмо на деревню к дедушке".

В принципі пан Аваков міг наслідувати таку ж законну процедуру, яку його колеги радять всім іншим – подати на Саакашвілі до суду за наклеп. І не потрібно матюкатися і метати склянки. Тим більше, що поруч з Саакашвілі сиділа Олександра Кужель, у неї й так вже вся голова перемотана.

6. Мені цікаво, як поведе себе в цій історії президент, коли вона стала публічною. Зрозуміло, що існує тиск західних партнерів зберегти єдність коаліції, зрозуміло, що якщо посваритися з НФ, розпадеться коаліція, доведеться проводити перевибори і домовлятися, швидше за все, з більш неприємними і менш конструктивними партіями, ніж НФ. Але і залишити все як є – теж не можна. Політичному керівництву потрібне перезавантаження, потрібен імпульс, він же стусан. Мені здається, це всім очевидно. Так довго тривати не може. Може, не всі нагорі розуміють, але люди перегріті, перегріта вже і так звана "інтелектуальна еліта". Всім же стає важче, всі ж терплять, але бачать, що нагорі терплять далеко не всі, що багато хто живе по-старому, судячи з усього. Куди я не приходжу, мене запитують: "Віталіку, що вони собі думають?" Перший рік я знаходив відповідь на це питання: війна і так далі, але тепер я кажу, що я не знаю, що вони собі думають.

7. Можливо, Саакашвілі заносить, і в нього емоційна манера поведінки. Але він говорить те, що бояться сказати інші. Його слова знаходять розуміння не тільки у простих людей, але вже й у журналістів, експертів, у різного роду інтелектуалів. Ми нещодавно поставили людям запитання, кого б ви хотіли бачити наступним прем'єром після Яценюка (президент – посада, яку обирають, і про нього так ставити питання не можна). Запитання задали художникам, політологам, письменникам і різного роду творчим людям. Звучали всього два прізвища – Саакашвілі і Яресько. Перше – частіше. Тобто його риторику не можна назвати простим популізмом, розрахованим на недалеких людей.

Не володію соціологією, але думаю, що навіть якщо Саакашвілі і посунуть, навіть якщо він втратить пост голови ОДА, він може створювати партію й має всі шанси набрати величезну кількість голосів і вже використовувати цю політичну силу, щоб увійти у владу виконавчу.

Не хочу зараз критикувати Арсенія Яценюка або Арсена Авакова. Але хочу сказати, що якщо вони не вживуть заходів терміново, якщо їх оточення не перестане бути постійними фігурантами корупційних скандалів після того, як 100 людей загинули на Майдані, щоб якраз ніякої корупції і розпилів більше не було, то їх просто зметуть. Хоча б той же Саакашвілі.