Починаючи з 2014 року, уряд системно придушує розвиток підприємництва. Це стосується як малого бізнесу - спрощенців, так і системного, наприклад, аграрного. Про це пише у блозі на сайті "Новое время" експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

За підрахунками експертів, від 25 до 27 млрд грн втратять ті, хто сьогодні працює за спрощеною системою оподаткування на селі. Це 52 тисячі фермерських господарств.

Україна має сформовану аграрну спрямованість виробництва. Це саме та галузь, яка виступила своєрідною «точкою опори» для економіки України в кризові роки з 2008 по 2013, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували падіння виробництва, але саме завдяки зростанню сільськогосподарського виробництва Україна зберігала позитивну динаміку ВВП (у 2008 році зростання ВВП становило 2,2%, з них 1,1 відсоткових пункти було забезпечено збільшенням сільськогосподарського виробництва на 17,1%. У 2013 році зріст ВВП зберігся на нульовому рівні при збільшені сільськогосподарського виробництва на 13,6%).

Читайте також: Що бюджетні ініціативи Уряду на 2017 рік нам готують

В ці роки в аграрному секторі державна підтримка показала себе високоефективною, а відповідно, і виправданою. Так, наприклад, окрім спеціального режиму оподаткування ПДВ, який залишав у розпорядженні аграрії обсяг оборотних коштів, не менший за 20 млрд. грн., в 2013 році існувала пряма державна підтримка тваринництва, садівництва, хмелярства, а також Аграрним фондом формувався інтервенційний фонд і велася закупівля матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників в обсязі $1 млрд (7,2 млрд. грн.).

Уряд позбавив аграріїв прямої підтримки і податкових преференцій, що вже в 2016 році призвело до втрат обігових коштів не менше 20 млрд. грн. І це за умови дії перехідного режиму по сплаті ПДВ. В бюджеті ж на 2017 рік передбачене повне скасування спеціального режиму оподаткування для аграріїв, що призведе до втрат не менш ніж 30 млрд. грн.

Проект державного бюджету на 2017 рік спирається на занадто «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни податкового і бюджетного законодавства.

Також прийнятий макропрогноз передбачає зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році (як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і, як наслідок, до прискорення інфляції.

Крім того, в проекті бюджету на 2017 рік уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень доходів зведеного бюджету перевищує 88,6 млрд. грн. (3,43% від ВВП).

Читайте також: Скасування мораторію на продаж землі не на часі - нардеп

У 2017 році, відповідно до змін податкового законодавства наприкінці 2015 року, для аграрних товаровиробників повністю ліквідується спеціальний режим оподаткування ПДВ, тобто вони позбавляються дієвої державної підтримки.

Натомість проект бюджету передбачає мізерні кошти на підтримку аграріїв, які розподілятимуться за виключно непрозорими правилами. До того ж, половину цієї підтримки (1,5 млрд. грн.) передбачається забезпечити за рахунок сумнівних джерел - надходжень від спецконфіскації корупційних коштів.

Таким чином, бюджетно-фіскальна політика на 2017 рік та поданий на її основі проект держбюджету не відповідають ані очікуванням підприємців і звичайних громадян, ані викликам, що стоять сьогодні перед Україною.