Представники російських окупантів і колаборантів ОРДЛО зажадали припинити блокаду окупованого Донбасу до початку весни, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" військовий експерт Микола Сунгуровський. У разі відмови погрожують ввести зовнішнє управління на підприємствах української юрисдикції.

Сама блокада дійсно може призвести до дестабілізації як з одного, так і з іншого боку. Втім, до цього веде й те, що сама Україна за останні два роки нічого не зробила щодо диверсифікації товарообміну. Нині вина лежить на українській владі за те, що наявна ситуація так і не набула якоїсь визначеності замість договорняків.

Читайте також: Як можна позбутися потреби у вугіллі з ОРДЛО

Заяви ОРДЛО з цього приводу – шантаж. І вони його підкріплюють щодня – обстрілом і погрозами. Але на більшу інтенсифікацію розраховувати не варто. Тому що більша інтенсифікація – це вже пряма участь регулярних військ Російської Федерації.

Самі російські окупанти й колаборанти наразі роблять лише те, що можуть у зв'язку з поставками зброї, боєприпасів і резервів з Росії. Їхні резерви не безмежні. Наприклад, резерв прихильників сепаратистської ідеї в них уже давно закінчився.

Щоб зняти блокаду, обов'язково зроблять кроки щодо інформаційного тиску. Перш за все через Росію, через правозахисні інститути, стануть тиснути на Україну, мовляв, українці своїх же кинули, на Донбасі гуманітарна катастрофа.

Я постійно відстоюю ідею того, що вирішити конфлікт на Донбасі неможливо лише військовим, політичним або дипломатичним шляхом. Це гібридна війна. У ній все взаємопов'язано.

Щоб із найменшими втратами вирішити ситуацію, повинен бути пакет дій, чітко поєднаних між собою в усіх цих сферах. Ця гібридність виявляється не тільки на рівні Україна-Росія, вона проявляється і на регіональному, і на глобальному рівні – тобто на рівні взаємин Україна-Європа, Росія-Європа, Україна-США-Росія-США. Ось така дипломатія і такі політичні кроки мають бути вжиті на всіх рівнях.

Читайте також: Дієвий приклад швидкої деокупації територій

Я повністю підтримую, наприклад, спроби нашої делегації в ООН порушити питання про позбавлення Росії права вето. Підстави для цього є. Якщо стаття 27 Статуту ООН говорить про те, що сторона конфлікту не може брати участь у голосуванні щодо питань вирішення цього конфлікту. Цим треба скористатися, позбавити Росію права вето і порушувати питання про миротворчу місію не ОБСЄ, а місію ООН. І тоді вже після цього ті дорожні карти, які тут придумують, тоді вони можуть бути. Без примушування Росії до кроків щодо визнання міжнародного права ніякі заходи не спрацюють.