Мирослав Прокоп

Сьогодні визначальним і рятівним для українського народу є усвідомлення повної та остаточної смерті радянського режиму, ліквідація та усунення всіх його утворень та елементів.

Першочерговими, рятівними елементами та керівництвом до дії в цьому напрямку є праці Українського Вченого, який став живою легендою національно-визвольної боротьби українського народу проти трьох окупаційних режимів, що хотіли оволодіти Україною у ХХ ст. – польського, німецько-фашистського і червоно-російського. 

Його життя – це боротьба за свободу українського народу та його незалежну державу – Україну.

Його особливий внесок полягає у створенні Української Головної Визвольної Ради та ідейної платформи і базових програмних документів УГВР – особливої форми представницької влади та уряду українського народу в умовах безкомпромісної боротьби за своє визволення.

Читайте також: Україна – єдина, незважаючи на тривалу та ґеноцидну політику радянського режиму – історик

Це: Мирослав Прокоп – правник, громадський лідер, політичний діяч, теоретик.

Студент юрфаку Львівського університету, який став однією зі знакових постатей українського народу в ХХ ст.

Дійсний член НТШ і УВАН

Трохи про Вченого:

Народився 6 травня 1913 року в українському місті Перемишлі.

Закінчив українську ґімназію у рідному місті.

З 1930 року почав студіювати право на юридичному факультеті Львівського університету. Продовжив вивчення в університеті Берліну, а докторат одержав в УВУ.

У 1934 році арештований польською окупаційною владою як член ОУН і засуджений на 7 років.

У 1937 році за амністією був звільнений і у Львові редагував та видавав журнал "Студентський вісник".

У 1942 році був референтом ОУН з пропаганди у Києві.

З 1943 року – редактор журналу ОУН "Ідея і чин" та керував підпільною радіостанцією розташованою в Карпатах. Один з авторів програми ОУН прийнятої на ІІІ Великому Зборі ОУН в серпні 1943 року, яка закріпила перехід від інтегрального націоналізму до національно-демократичних принципів. 

У липні 1944 року обраний членом Президії УГВР. Далі – на еміграції, де продовжував політичну діяльність, як один з керівників ЗЧ ОУН.

З 1987 року голова ЗЧ ОУН, в 1987-1995 роках – голова середовища УГВР. З 2002 року – Почесний голова її Політичної ради. 

У 2003 році обраний почесним членом НТШ і УВАН.

У 1974-94 роках – один з організаторів та президент корпорації та видавництва "Пролог", яке від 1961 року видавало журнал "Сучасність" (найпотужніший український інтелектуальний журнал, редактором якого був і Вчений). Журнал в 90-х був переведений до Києва, де припинив своє існування.

Голова відновленого у Львові НТШ. Олег Романів писав: "Наукове товариство ім. Шевченка в Україні мало в особі Мирослава Прокопа великого друга і порадника, тверезого аналітика в оцінці розвитку сучасної України. 

Незабутнє враження справили його відвідини з нагоди святкування 50-літнього ювілею УГВР в 1994 році, а також час презентації книги його дружини – героїчної діячки українського підпілля Люби Прокоп "Процес 59-ти" (вид. НТШ, Львів, 1997)".

 

Читайте також: Історик: Відсутність інформації – найлегший спосіб маніпулювати громадською думкою

 

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram