В 2019 році на шляхах України загинуло понад 2000 людей.

ДТП є першою за поширеністю причиною смерті молоді 15-24 років. За останні 6 років на дорогах України загинули 1 400 дітей. Понад 43% загиблих – це пішоходи і велосипедисти.

В країнах ЄС на тисячу осіб зареєстровано 500 авто, а в Україні – 202 автомобілі. Тобто в Україні при нижчому рівні автомобілізації показник смертності у ДТП на 1 млн машин тільки за офіційними даними більш ніж у 5 разів вищий, ніж в країнах ЄС.

Якщо визнати, що офіційні дані про кількість загиблих в ДТП в Україні занижені на 30-50%, то смертність на українських дорогах вища, ніж на шляхах країн Євросоюзу, приблизно в 7,5 раз.

Зважаючи на таку статистику, Міністерство інфраструктури хоче спростити процедуру отримання водійського посвідчення, аби здавати на права без навчання в автошколі.

Читайте також: Логика нашего государства, или Водитель, помни, за что изымают права

Чим мотивується подібна ініціатива:

• Надзвичайна бюрократизованість процедури вступу та навчання в автошколах.
• Дороговизна навчання.
• Випадки купівлі свідоцтва про закінчення автошколи без прохоження навчання (фіктивне навчання).
• В багатьох державах існує практика самостійного навчання.

Усі аргументи, які приводить міністерство, звичайно, мають місце, але вони значною мірою перебільшені.

Почнемо з бюрократії. Насправді навчання в автошколах йде недовго – два місяці (по кілька занять в тиждень). Можна, звичайно, вчитись і менше, але тоді доведеться підготовку перевести у щоденний режим. Думаю, мало кого влаштує такий варіант.

Далі про документи. Їх насправді треба небагато – всього один. Це медична довідка. Причому цю довідку придумали не автошколи, а міністерство і майже 90% учнів її просто купляють (тут знову ж таки питання до правоохоронців).

Чи таке дороге навчання в автошколі? В Україні це десь 140 $.

Є країни де навчання зовсім безкоштовне, наприклад – у Північній Кореї. Там, правда, треба вчитись не менше року, та й автомобіль має лише 1% громадян. Загалом, у більшості країн світу навчання в рази дорожче ніж у нас (наприклад в Росії – 800$).

Щодо покупки посвідчення. Автошколи посвідчення не видають, вони видають свідоцтва, які дають право здавати іспит в Сервісних центрах МВС. Тобто, якщо людина не ходила на заняття вона, якщо і отримає свідоцтво, не зможе скласти іспит. Якщо ж вона отримує посвідчення без знань, значить винна не скільки автошкола – скільки МВС.

Коли Міністерство інфраструктури говорить про велику кількість країн, де люди вчаться самостійно, насправді у відомстві дещо лукавлять – таких країн одиниці, але і там таке навчання має безліч обмежень та заборон.

Тепер давайте перейдемо до головного питання – чи зменшить самостійне навчання аварійність на українських шляхах? Відповідь – НІ. Число жертв ДТП значно зросте. Ми отримаємо на дорогах України тисячі ненавчених або погано навчених водіїв, які будуть вбивати себе та інших.

І ось аргументи:

Дійсно, за останні роки корупція в МВС значно знизилась, але не настільки, щоб виключити наявність хабарництва при здачі іспитів. Відповідно, людина без жодної підготовки може виїхати на дорогу. Це – потенційний вбивця.

При всій надуманій простоті, Правила дорожнього руху маюють багато нюансів, які не описані в підручнику. Про ці нюанси можна дізнатися виключно в автошколі.

Те саме стосується і практичного водіння. Якщо вас вчить ваш родич чи знайомий, скоріш за все багатьох нюансів у керуванні авто ви так і не опануєте.

Міністерство може ввести систему екзаменаторів. Але, при загальній корумпованості, де гарантія, що ці люди будуть кришталево чесними.

Читайте також: Болото на местах способно похоронить любые реформы. Пример дороги Кропивницкий-Николаев

При всій повазі до реформ Міністерства інфраструктури, ламати стару систему варто тільки після того, як буде 100% впевненість в ефективності нової. При запровадженні вищезгаданої моделі такої впевненості немає і близько.

І наостанок, якщо вас не переконали мої аргументи, дайте відповідь на таке питання: чи згодні ви бути пасажиром у водія, що вчив водійську грамоту самостійно?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram