Моя родина за материною лінією пережила Голодомор 1932-1933 років завдяки диву – схованому на горищі мішку квасолі.

Мій дід за батьковою лінією померлий як військовополонений радянської армії від черевного тифу 1942 року в німецькому таборі у Кривому Розі (який збіг!).

Читайте також: ГУЛАГ замість Аушвіцу: гірка правда перемоги у Другій світовій

Його тесть (а мій прадід) п'ятьма роками раніше (січень 1938-го) розстріляний як шпигун на користь "панской Польши" тільки за свою нелінійну національну й релігійну ідентичність.

Їхні жінки залишилися із трьома малими дітьми, тавром "семьи врага народа" й у колгоспному рабстві без паспорта аж до кінця 1960-х.

Читайте також: Невдовзі – не святкові дні, а дні пам'яті

Тому радості людей, які щось святкують у ці дні, я не поділяю і не розумію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram