Незабаром у Львові визначать найкращого українського читача або читачку. І тому скажу своє слово про те, як бібліотеки із книгосховищ перетворилися на центри дитячого й дорослого дозвілля, куди приходять мами з немовлятами і студенти з курсовими.

Я бачу в цьому дуже "ефектний" та "ефективний" ефект, який виявиться не завтра й не позавтра, а значно пізніше, коли ці діти народять своїх дітей, підуть у науку чи в підприємництво, чи в культуру, чи в політику... Тому що бібліотеки зараз відіграють надзвичайно потужну роль у формуванні дитячого світогляду. Якщо в школі все скуте програмою – то тут читачі вириваються на простір, в якому можна бути вільним.

Читайте також: Ми стаємо нацією, яка втрачає звичку читати – Зоя Казанжи

Недарма у Позитив-бібліотеці "Промінчик" самі школярі формують свої запити: от захотіли мистецькі теми – і бібліотека зорганізувала зустріч. А опісля зустрічі – нове прохання: хочемо ще такого... Можна, звісно, поставитися формально і сказати "ніт", наступного разу ми вам запропонуємо інше, проте чи діти для бібліотек – чи бібліотека для дітей?

Такі ж гнучкі у проведенні різних зустрічей і у Львівській Обласній Дитячій бібліотеці, що на Винниченка, 1 – буквально за кілька листів електронкою було вирішено, коли приїдуть в гості творці єдиного підліткового журналу "Однокласник", які потім побували і в коледжі УАД, і в самій УАД, і в Обласній юнацькій...

Гамірні дні і в ЦБС на Окуневського – один гурт дітей пішов, інший прийшов: і щоразу це не просто ігри-забави, а робота, в якій кожен може виявити свої здібності. 

Тішить, що є бібліотеки абсолютно нові, як у Рясному, де і доступ до полиць, і комп’ютери – куди ж без них, і зала для зустрічей. Чи не вперше за багато років бібліотеки ремонтують – це пережили на Винниченка,1, в "Промінчику", а в плані і бібліотека "Під Замком", і інші приміщення, які пристосували до бібліотек.

Читайте також: Дитяча та підліткова література. Варто запам'ятати, що книги – це не просто друкований матеріал

Бібліотеки – як сполучна тканина між шкільною освітою і тим, що дитина сприймає в родині. Зі школи вона приносить батькам успіхи чи невдачі, а з бібліотеки – щось новеньке, чого нема в школі. Якось так...

Коли з усіх районів області збираються бібліотекарки на наради, мені здається, що я всіх знаю. І знаю те, як вони докладаються, щоби діти-читачі зростали у своїх інтелектуальних та творчих запитах. А успіхи письменників – це теж наслідок того, що в бібліотеках збагатили фонди. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram