Команда нового президента України опублікувала телевізійний ролик, який презентує звернення керівників релігійних конфесій до мешканців окупованих територій.

Можна зрозуміти, що цей ролик став результатом зустрічей Володимира Зеленського із церковними ієрархами й таким чином презентує бачення нового голови держави щодо підходу до проблем війни й окупації.

Читайте також: Помилка, яка дорого коштуватиме Зеленському

На перший погляд у зверненні релігійних діячів до мешканців Криму та Донбасу з нагадуванням про те, що вони живуть в Україні, немає нічого поганого. Якби тільки не одне але – вони звертаються до людей, які взагалі нічого у своєму житті не вирішують, які є заручниками окупаційного режиму, яких їхня власна держава не змогла захистити від анексії та війни.

Зеленський разом із церковниками може переконувати населення Криму й Донбасу в чому завгодно. Ось тільки Крим, відповідно до російського законодавства, – "частина території Росії". І будь-які заклики та дії, пов'язані із сецесією будь-якої частині цієї території – зокрема й Криму – в Росії кримінально караються. На адміністративному кордоні Криму й України – російські війська, їх усе більше на півострові. Зрозуміло, що серед кримчан є люди як із проросійськими, так і з проукраїнськими настроями. Але долю півострова та його мешканців визначає та країна, яка його реально контролює – Росія. І закони там діють російські.

На Донбасі й того гірше. Населення окупованих регіонів живе в атмосфері тотального беззаконня, влади російських найманців. А ті своєю чергою підпорядковуються російським кураторам. Що буває з тими, хто намагається не послухатися, теж є добре відомим. Мешканці Донбасу можуть усі та в один день вирішити, що хочуть негайно повернутися в Україну. Але поки в регіоні російські війська, поки там корпуси озброєних найманців, їхня думка не має ніякого значення. Людина може тільки виїхати – що вже зробили мільйони. А контроль над територією може повернути тільки держава. І спроби вплинути на настрої людей, які нічого не можуть самі змінити у долі своїх регіонів, – це не добрі наміри. Це звичайнісінька імітація реальної політики.

Читайте також: Коломойський почав просувати план Медведчука – Волошина

Такою імітацією можна займатися, звичайно, і за допомогою шановних церковних діячів, які можуть вважати, що а "миротворчій" послузі новому президентові немає нічого поганого. Але від цього імітація не перестане бути імітацією.

Реальна політика, особливо коли мова йде про війну, – це не телевізійний серіал, не ролик, не красивий виступ. Це кров, смерть, сльози, руїни. Це чужа техніка й чужі люди на твоїй землі.

Ніякими роликами в соціальних мережах, ніякими зверненнями до людей, яких потрібно не переконувати, а звільняти, цього не змінити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram