Останнім часом деякі видання, мабуть для привернення, до себе уваги читачів, а мабуть заради ще чогось, подають буквально щоденно якісь нові "гарячі" факти щодо вбивства Дар'ї Лук’яненко: вбивця сказав це, на наступний день сказав ще щось, а сьогодні поліграф сказав, що матері злочинця було відомо про вбивство дитини її сином-покидьком...

Що стосується цього злочину, поліцією були зібрані вичерпні докази, посекундно був встановлений час до вбивства самої дитини, так й злочинця, його близьких, встановлена хронологія того дня по більшій частині мешканців селища в той трагічний день.

Заяви про те, що "сказав поліграф" або якась інша інформація відносно близького оточення підозрюваного у вбивстві лише нагнітають обстановку й так напружену в Іванівці. Це може привести ще до однієі трагедії.

І, до речі, для мене особисто, поліграф – це не панацея, як й для судової системи будь-якої країни.

Читайте також: "Ефект Краснова"

При посиланні кожного разу на цю наразі модну професію й на сам поліграф відразу згадую Натал’ю Растворову, жінку з Севастополя. У 2011 році за вказівкою тодішнього міністра МВС "розкрити вбивство двох маленьких дівчат за 10 діб", його й "розкрили" у визначений термін, а до в’язниці посадили саме цю бідолашну.

Коли через деякий час керівник Департаменту карного розшуку Василь Паскал відрядив мене й полковника Валерія Шинкаренка в Севастополь провести додаткові оперативно-розшукові заходи, які б підтвердили чи спростували провину цієї жінки, бо мешканці міста не вірили в її причетність до вбивства дітей. Перше, що ми зробили по прибуттю, зустрілись з судово-медичним експертом, який проводив розтин, а в подальшому й експертизу. Він відразу же сказав, що з вбитими дітьми вступали в статеві акти тривалий час.

Коли ми в умовах Сімферопольського слідчого ізолятору зустрілися з Растворовою, де вона тільки на підставі поліграфічного дослідження утримувалась під вартою вже тривалий час, ми побачили не чоловіка, а особу по-іншому сказати не можу, зовнішні схожу на чоловіка, яка була побита та мала жахливий вигляд. На моє питання – яким чином вона вступала у статеві відношення з дітьми, вона разридалася.

Натал‘я Растворова була звільнена, справа відносно неї була закрита.

Спеціаліст-поліграфолог, до речі був досвідчений фахівець у цій галузі, один із родоначальників поліграфічних досліджень в Україні.

Читайте також: У поліції розповіли жахливі подробиці вбивства 11-річної Дарини Лук'яненко

Але будь-який поліграфолог – це, насамперед, людина, яка не застрахована від помилок.

Через вісім місяців роботи ми затримали "звіра", який тривалий час розбещував та ґвалтував дітей і був саме тим, хто скоїв вбивство маленьких дівчат. Але до цього нам довелося пересадити за грати за статеві злочини купу осіб; від простих робочих, артистів, підприємців, дитячих фотографів до адвокатів й правоохоронців.

Саме ці дві зґвалтовані та вбиті дівчинки – Тетяна Мізіна та Настя Балябіна, стали особисто для мене початковим поштовхом для дій і я вже не зупинюсь.

І, до речі, на сьогодні тільки в закладах пенітенціарної системи України за скоєння різних тяжких та особливо тяжких злочинів засуджені й утримаються біля 50 тисяч осіб, які також чиїсь діти. Хто винен в тому, що вони скоїли злочини – батьки чи суспільство, в якому вони виховувались? Це питання відкрите..., і сьогодні не 1937 рік.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram