Все просто. «Там», як мінімум, де випало працювати (Алжир) та бувати у ході міжліцейських обмінів (Франція) жоден учень не лишається у класі після дзвінка на перерву. Класи провітрюються, а учні виходять на свіже повітря або у «каре» внутрішнього двору на кшталт «базарної площі», або на тераси, що тягнуться вздовж усіх навчальних приміщень.

Читайте також: Образование за рубежом – все, что нужно знать об учебе в США

По дзвінку для початку наступного заняття (у ліцеї це навчальна пара) всі учні чекають вчителя у просторому холі чи терасі біля дверей класу, щоб з його дозволу увійти до приміщення. Розміщуються у довільному порядку, який дещо нагадує шеренгу по-двоє.

Зрозуміло, що у такому випадку «вставати перед вчителем» було би більш ніж недоречним. Доречним є продемонструвати йому свою учнівську готовність до здійснення навчальної діяльності, а навіть її початок ніяк не потребує бути на «витягнутих».

Читайте також: Орієнтована на екзамени та викликає в учнів стрес. Чи може бути взірцем сінгапурська освіта?

До речі, я всім своїм «новим» класам з початком навчального року радив застосовувати наступний метод формування власного позитивного іміджу перед вчителями, від ставлення яких вони неминуче стають у тій чи іншій мірі залежними – «Вчитель заходить до класу, а ви схилили голови і з більш ніж серйозним виглядом читаєте конспект його останньої лекції, а не «шкірите зуби один одному». Потім з часом будете пожинати плоди його поваги до всіх своїх невинних недоліків».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube