У всіх європейських столицях марафони відбуваються в центральній частині, зокрема й тому, щоб рекламувати місто під час відеотрансляцій, а також для тисяч спортсменів, які приїжджають з усього світу. Але українці – народ особливий. Пишуть петиції, поливають організаторів забігів брудом, не можуть зорганізувати бодай один день у році, щоб не проклинати інших, бо вони, бачте, застряли в корку (хоча повідомлення про перекриття окремих вулиць були всюди). Замість того, щоб виходити і вболівати, підтримувати людей, які дійсно кидають собі виклик, зчиняють ґвалт і вимагають викинути марафони геть.

Читайте також: Хочете жити в зручному місті – хоч іноді думайте не тільки про те, що хочеться вам

Назвіть хоч один марафон у столиці Європи, який проводять за містом? Хоч один! Я бігав на десятках змагань за кордоном, вони мені там подобаються в першу чергу за атмосферу і живі коридори вболівальників. Це – величезне свято міста, в якому задіяний кожний другий мешканець. А інколи – все місто. Та замість того, щоб переймати цивілізовані європейські традиції, українці воліють обирати заборони. І чомусь я навіть не дивуюсь, що серед ініціаторів цих заборон – люди з російським корінням, які позиціонують себе лібералами.