MENU

Соціальні тренди найближчого майбутнього

7117 0

Розказувати про наукові та технологічні тренди найближчого майбутнього легко і приємно. Це робота вдячна з точки зору слухачів та оплатна з точки зору державних та корпоративних замовлень.

Розказувати про соціальні тренди найближчого майбутнього справа важка і невдячна.

Адже мало хто готовий всерйоз дискутувати в питанні різниці між 3d-копіюванням та аддитивними технологіями 4d-копіювання (створення матеріалів зі змінною формою) і 5d-копіювання (створенням 3d- і 4d- матеріалів на рівні структури – молекулярної, атомарної і т.д.).

А от щодо питання соціальних трендів найближчого майбутнього існує дуже багато претендентів на футурознання.

Читайте також: Україну чекає розумне майбутнє

Фактично половина соціально активних людей думають, що вони є спеціалістами в соціальних технологіях.

Великий соціальний експеримент архаїзаційного агресування, що відбувається зараз в Росії, піддається обивательським оціночним судженням доволі часто.

Згодом вочевидь так само піддаватиметься обивательським оціночним судженням охлократично-ізоляціоністський волюнтаризм як соціальний проект нинішнього американського президента.

А от чи можливі позитивні соціальні зрушення майбутнього? Якими вони будуть та як їх оцінювати?

Що таке соціальна футурологія?

Соціальна футурологія це один з найбільш складних теоретичних міждисциплінарних напрямків конструктивістського дослідження.

Щодо неї існують п'ять найбільших оман, яких здебільшого дотримуються різні експерти:

1) Історицизм –  знання соціальної історії дозволяє впевнено говорити про соціальне майбутнє («що було, те й буде, і нема нічого нового під сонцем»).

2) Економізм –  економічні знання дозволяють впевнено говорити про соціальне майбутнє (економічні зрушення це і є соціальне майбутнє).

3) Соціологізм –  знання суспільної думки більшості і соціальних проектів еліти (правлячого класу) дозволяє впевнено говорити про соціальне майбутнє (думка більшості та/чи проекти еліти творять соціальне майбутнє).

4) Політологізм – порівняльна політологія з викоремленням позитивних політологічних практик дозволяє впевнено говорити про соціальне майбутнє (політичні теорії та практики торять соціальне майбутнє).

5) Технологізм –  знання трендів розвитку технологій дозволяє впевнено говорити про соціальне майбутнє (наука та технологія створюють і соціальне майбутнє).

Звичайно це не так, тому що, особливо в ситуації світової кризи, щодо трендів найближчого майбутнього не можна покладатися ані на історію, ані на економікс, ані на соціологію суспільної думки чи соціологію еліт, ані на порівняльну політологію, ані на технологічну футурологію.

Навіть більш масштабні за сферою теоретичної розробки дисципліни, такі як психоісторія, цивілізаційна антропологія чи соціальна філософія дозволяють говорити про соціальне майбутнє дуже узагальнено.

Соціальна футурологія як дисципліна оперує соціальними моделями чи навіть принциповими проекціями соціальних трендів для творення таких соціальних моделей.

В цьому сенсі соціальна футурологія застосовує міждисциплінарний підхід з конструктивістської позиції –  конструктивістську історію, конструктивістську економікс, конструктивістську соціологію, конструктивістську політологію, конструктивістську технофутурологію, цивілізаційну антропологію та конструктивістську соціальну філософію, яка оперує вже не принципами чи законами, а мислительними установками та мотиваційними настановами. Тобто значним чином це смислоконструювання нової соціальної реальності.

В ситуації світової кризи ми принципово не можемо описати цілісну модель суспільства (держав, корпорацій, громад) найближчого майбутнього, тому що, по-перше, воно виглядає дуже неясно, а, по-друге, воно перебуває в стані становлення.

Але в цій світо-кризовій, тобто в нашій нинішній ситуації, ми можемо вказати на певні процеси, якості чи конструктивні елементи моделей соціального майбутнього, які супроводжуються властивим їм мислительними установками та мотиваційними настановами.

В якому вигляді існує соціальна футурологія?

На початку 2017-го року мої колеги з Росії Петро Щедровицький та Сергій Переслєгін дали інтерв'ю, які безпосередньо торкалися теми майбутнього. Петро Щедровицький –  «Россия все последние 400 лет - страна затягиваний и быстрых перемен» і Сергій Переслєгін  –

«Это не просто безработица, а лишение человечества принципиального смысла существования».

Обидва ці інтерв'ю виходили з жорсткого технологізму. Вочевидь зараз в Росії неможливо говорити інакше, бо будь-яка соціальна футурологія в Росії надзвичайно сильно політизується і загрожує самому авторові.

Обидва ці інтерв'ю по-різному проводять одну і ту ж саму тезу –  технологічний прорив, що відбувається на наших очах, через відсутність процесів соціальної синхронізації з процесом технологічних інновацій загрожує нам великими проблемами та світовими катаклізмами.

Читайте також: Що таке теорія "керованого хаосу" і як їй протидіяти? - рецепт від Сергія Дацюка

Давайте зафіксуємо важливу зміну за останні буквально 2-3 роки. На місце розчарування від стагнації впродовж останніх 20-ти років (1991-2011) прийшла стурбованість від того, що процеси наукових та технолог-інженерний проривів не супроводжуються соціальними інноваціями.

Гуманітарна деградація відбувається повсюдно в світі. Десь це дійшло до архаїзації (як от в Росі чи Ісламському світі), десь це знаходиться в стані нестійкого балансу (як от в Європі та Китаї), а десь деградація помітна лише на фоні науково-технологічних успіхів (як от в США).

Виникає фундаментальна проблема і таке ж глибоке запитання? Чому повсякчас в цивілізаційних кризах дуже часто лірики програють фізикам, тобто чому гуманітаристика зазвичай відстає від природничих науково-технологічних інновацій?

З точки зору сучасності можна побачити декілька причин цього явища? По-перше, науково-технологічні інновації завжди значно більш корпоратизовані, тобто віддалені від держави і від обивательської здебільшого громади, а значить більш вільні і водночас достатньо ресурсно забезпечені. По-друге, більшість гуманітаріїв зазвичай доволі сильно заангажовані (пропаганда в ЗМІ та підтримка наявних політиків), якщо не сказати різкіше –  соціально корумповані. По-третє, громада слабко розбирається в науці та технологіях, а от щодо гуманітарних питань завжди існує стійка суспільна думка, що являє собою доксичний бар'єр (набір соціальних шаблонів, упереджень та міфів), який важко подолати гуманітаріям-новаторам. Тобто, по-четверте, гуманітарії-новатори завжди маргінальні –  їм не дають лабораторій чи інвестицій, як науковцям чи інженерам-технологам. Зрештою, по-п'яте, в нових концепціях гуманітаріїв-новаторів правлячі класи бачать безпосередню загрозу, хоча насправді таку загрозу становлять саме наукові відкриття та технологічні винаходи без відповідного гуманітарного забезпечення.

Саме зараз ми можемо це спостерігати –  на фоні наукових відкриттів та технологічних інновацій гуманітарні досягнення виглядають дуже скромно. Тобто соціальна футурологія зараз породжується скоріше уявленнями про наслідки від науково-технологічних змін, а не соціальними проектами на основі складних теоретичних концептів.

Прості соціальні концепти у правлячих класів користуються широкою підтримкою, як от концепт архаїзації, локальної націоналізації (фашизації) чи територіальних імперій (неоколоніалізм) з масованим агресуванням суспільної думки.

Окрім того, можна вказати на три великі недоліки некерованих соціальних змін у світі:

1) відсутність процесу моніторингу соціальних інновацій в різних частинах світу;

2) відсутність процесу аналізу та дослідження цих соціальних інновацій та випрацювання соціальної політики щодо них;

3) відсутність процесу реалізації нової політики на рівні держави, корпорацій та громади.

В частині другій свого інтерв'ю «Под видом стратегий развития стали разрабатывать всякую туфту» Петро Щедровицький говорить, що такий інтегральний інструмент державних та муніципальних політики та управління як стратегія не працює в Росії. Можна сказати, що цей інструмент зараз не працює ніде –  навіть у Європі та США.

Це означає, що соціальний розвиток світу віддано на поталу стихії. І все, що ми можемо поки що робити, це вивчати цю стихію.
Отже один з напрямків соціальної футурології –  це моніторинг соціальних інновацій, що виникають в різних частинах світу. Ці соціальні інновації мають різне походження –  геополітичне, суспільно-конфліктне, технологічне, цивілізаційне і т.д.

Але у цих інновацій є цікава особливість –  коли вони з'являються, то вони не обов'язково помічаються ЗМІ, наукою, політиками. Але вони помічаються в повсякденності мережами громади, які транслюють їх різними способами в різні куточки планети, де вони в різних ситуаціях розповсюджуються і стають новою соціальною практикою.

Ще один напрямок соціальної футурології це віднайдення різних масштабних соціальних процесів, у яких час від часу з'являються помітні суб'єкти, що творять зміни світу. Це водночас Ілон Маск як масштабний інноватор останнього десятиліття, президенти Путін та Трамп в актуальний час як руйнівники існуючого світового порядку, українська громада (2014-2015), Китай та Ісламський світ зі своєю діаспорною стратегією впродовж останніх десятиліть.

Нарешті останній напрямок соціальної футурології - реалізація нової політики –  відбувається винятково у вигляді революцій та війн. Правлячі класи принципово не бажають нічого змінювати. І якщо відбувається руйнування соціального простору, вони просто тікають, ховаються і використовують заощаджені резерви для власного перечікування важких часів.

Всі ці соціальні процеси так чи інакше дозволяють говорити про соціальні тренди найближчого майбутнього.

Соціальні тренди найближчого майбутнього

Новий узагальнюючий тренд соціального майбутнього можна описати багатьма словами: «когнітивний», «трансгуманістичний», «мережевий», «конструктивістський», «віртуальний», «сингулярний». Все це так чи інакше загальні поняття, кожне з яких фіксує якусь одну основну якість.

Давайте опишемо основні технологічні тренди найближчого майбутнього та їх соціальні наслідки.

Читайте також: Національна ідея втрачає цінність - Дацюк

1. Поява орбітальної економіки (Ілон Маск), та колонізація Марсу (США, Росія, можливо Китай і Європа), яка призведе до виходу людства за межі планети Земля і до появи єдиного людства та його позапланетних діаспор. Вперше має з'явитися аутсайт людства (погляд на себе ззовні, іншопланетна рефлексія земної цивілізації).

2. Вступ людства у відносини (і у конфлікт) зі штучним інтелектом, включаючи появу тілесно-мозкових імплантів, що призведе до двох взаємопов'язаних процесів –  поява нелюдського вільного агента (штучного інтелекту) та поява зміненої людини (транслюдини з імплантами та вбудованим у мозок штучним інтелектом, що робить можливим нові технології сприйняття зовнішньої реальності та доповнену реальність, нові технології мисленнєвої комунікації).

3. 3d-, 4d-, 5d-друк, який буде доповнювати постіндустріальне автоматичне масове виробництво індивідуальним трансіндустріальним виробництвом, що принципово змінить соціальну структуру виробництва, структуру робочого часу та принципи роботи та дозвілля.

4. Поява трансструктурних технологій (не тільки нанотехнологій, але і фемтотехнологій, квантових технологій), що значно змінить способи сприйняття реальності і наблизить Сингулярність як таку.

5. Заміна домінуючих вуглеводних джерел енергії на інші джерела, яка призведе до перерозподілу власності та влади у світі і відповідно змінить політичну карту світу.

6. Поява трансіндустріальних міст, яка змінить роль та функції міст як таких, що буде означати в тому числі появу нового типу міст (орбітальних, іншопланетних, розосереджених (мережевих)).

7. Роботизація виробництва, що робить значну частину людей непотрібними для індустріального і навіть для постіндустріального виробництва. Реальність роботів значно змінить саме суспільство - з'явиться роботична етика, право, економіка, політика і т.д.

8. Поєднання світу завдяки соціальним мережам Інтернет, що призведе до великих соціальних наслідків (посилення ролі мережевих громад). Самодостатні мережеві громади поступово стають все більш потужними і співставними за своїм впливом з державами та корпораціями. Водночас, будучи поєднані лише мережевим чином вони будуть існувати в світі державних та корпоративних системних ієрархій. Тобто в ідеалі потрібно разом з ООН (об'єднання держав), Давоського форуму (об'єднання корпорацій) створити і об'єднання самодостатніх громад.

Зверніть увагу, що всі ці технологічні інновації сформульовані разом з відповідними соціальними інноваціями, викликів яких правлячі класи просто не сприймають.

Більше того, можна впевнено стверджувати, що самі ці інновації стануть можливими лише там (в тій країні чи в тому середовищі), де для цього будуть готові відповідні соціальні умови. І решта країн (середовищ) змушені будуть відставати від країн-інноваторів не тільки в плані науково-технологічному, але і в плані соціальному.

Це можна побачити зараз на прикладі Інтернет. Сам по собі Інтернет з'явився і динамічно розвивається там, де соціальні умови готові до його використання найбільш ефективно (в США та в Європі). І навпаки, в Росії, в Китаї та тим більше в Ісламському світі ця технологія стримується, блокується та архаїзується, бо суспільство та держава до цього виявилися не готові.

Основні негативні ознаки кризового світу ми можемо бачити вже.

1. Деградація світових правлячих класів (їх нездатність прийняти соціальні виклики, запропонувати масштабні реформи не тільки на рівні держав, але і на рівні ООН, міжнародних корпорацій та мережевих громад).

2. Поява у світі гігантських тіньових капіталів, які існують завдяки офшорам та банківській таємниці, співмірні з ВВП багатьох держав світу і не можуть бути зліквідовані за існуючих міжнародних правил.

3. Наростання злиденності більшості громадян по світу в так званих нерозвинених країнах, руйнування середніх класів як опори розвинутих держав.

4. Актуалізація архаїчних форм соціальних організацій (націоналістична держава, імперія, родові, кланові чи мафіозні угрупування, нелегальні збройні формування та терористичні організації, бандитські угруповання та організована злочинність).

5. Агресування міжнародної політики і підвищення імовірності Великої Війни.

Відтак в світі виник не просто цифровий розрив, як це іноді пишуть. В світі виник саме цивілізаційний розрив.

Отже, відповідь на питання «чи науково-технологічні тренди майбутнього призведуть до позитивних змін?» невтішна. Без відповідних соціальних інновацій, звичайно ні. І нинішня світова криза є чудовою ілюстрацією цієї тези.

Основна проблема найближчого майбутнього

Сергій Переслєгін вважає, що соціальна адаптація і виробництво відповідних соціальних інновацій буде значно відставати від наукково-технологічних інновацій.

Головна проблема, яку бачить Переслєгін, це втрата смислу життя більшості людей. Тобто в рамках наявних і трансльованих ЗМІ та масовою освітою смислів життя більшість людей у світі вже є і ще більше стануть непотрібними.

Більше того, уявлення більшості представників правлячих класів теж вже давно не відповідають новій реальності, яка створюється на наших очах. Відтак правлячі класи все більше і більше наближаються до процесу примусової і жорсткої їх люстрації шляхом відсторонення від влади, маргіналізації і навіть фізичного знищення.

Тому в найближчому майбутньому найбільш затребуваною професією буде –  смислоконструктор, тобто професіонал, що здатен генерувати нові смисли життя в ситуації змінених уявлень про світ, про реальність, про людину та генерувати соціальні форми існування цих смислів. Це те, чого найбільше не вистачає сьогодні у світі.

Але головна технологічна проблема –  це створення центрів соціальних інновацій. Це неможливо зробити на державному рівні і всередині якої-небудь держави. Можливо це могли би бути гуманітарно-інтелектуальні середовища, виведені за межі власних держав-країн, у який-небудь анклав чи декілька анклавів.

Тому корпоратизації науково-технологічних інновацій має бути співставлений процес анклавізації гуманітарних інновацій. Можливо так вдасться обійтися без війни.

Сергій ДАЦЮК для UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости