Гугл та фейсбук змінили світ. Вони зробили це раніше, ніж мовознавці домовилися про те як унормувати написання їхніх назв. Так само – твіттер, чи скайп.

Що є джерелом виникнення цих нових обставин і умов людського буття? Вважають, що індустріальна революція, з її пароплавами, залізницями, хмарочосами, літаками, ракетами, антибіотиками та іншими перевагами цивілізації є похідною перед усім від науки, а ще – підприємництва та гонитви озброєнь. Сучасна цифрова дійсність – результат переходу від наукової свідомості до свідомості конструктивізму. Так само, як на зміну первісному шаманізму прийшла розвинутіша міфологія, а їй на зміну – релігія, яку замінює наука. Вона ж поступається першістю конструктивізму, втім інші світоглядні системи існують паралельно із ним.

Що таке конструктивізм описав у своїх працях філософ Сергій Дацюк. Нас у цьому разі цікавить... місце "проживання" конструктивізму. Релігія "живе" у храмах та монастирях. Наука – у науково-дослідних інститутах та університетах. Навіть шаманізм – у капищах. А конструктивізм де? У стартапах. Хоча, перед усім носієм світогляду є людина.

Стартапи це творчі середовища, спільноти, об'єднані прикладним бажанням створення нових технологій. Вони не завжди оформлені, як юридичні особи, а на ринку доволі часто займають "партизанське" становище. У США стартапи донедавна називали гаражними фірмами, вочевидь на згадку про те, як Стів Возняк зібрав перший персональний комп'ютер у гаражі Стіва Джобса.

Саме слово "стартап" виникло ще у 1939 році, коли студенти Стенфордського університету Девід Паккард та Уільям Хьюлетт, створили свій невеликий проект, назвавши його стартапом (англ: start-up – стартувати, рушати). Згодом цей стартап переріс у компанію Хьюлетт-Паккард.

Результатами стартавпів є: ютуб, Вікіпедія, Майкрософт... Проте помилкою було б розглядати стартапи винятково, як проекти у галузі цифрових технологій, інша річ, що цифрові пристрої заповнюють собою майже усе середовище існування людини.

За твердженням грузинського реформатора Кахи Бендукідзе найбільшим одиничним експортним товаром з України за останні 20 років став Ян Кум (американський програміст і підприємець українського походження, розробник мессенджера WhatsApp.), який заробив мільярди – 9 на сьогодні. Будь-який предмет фізичного світу, який вивезли з України, стільки доходів не приносив. Успіх Кума теж частина соцоіально-еконмічного явища старапів.

В сьогоднішній Україні ринок старапів зумовлений тим, що він, на щастя, мінімально унормований законодавством, мало вразливий для перевірок та інших корупційних дій. Крім того, як показує практика, в нас достатньо конкурентноздатних на світовому ринку технологій фахівців та ідей.

Нещодавно в Одесі відбувався Тижневи інновацій. У ньому взяли участь близько 800 осіб. Результатом стали не лише обмін інформацією, нові ідеї та проекти, але і конкретні кроки щодо їхнього втілення. Зацікавленість виявили "просунуті" підприємства та корпорації, і, що дивно – мерії окремих міст. Переможцями конкурсу інновацій в ході Тижневика сталидва проекти київського інноваційного центру "Компілятор". Його учасники запропонували технологію оперативного повідомлення водіїв на міських вулицях про вільні паркувальні місця та ідею економії собівартості комунальних послуг шляхом синергії сервісу онлайн інформування населення про використані ресурси та сервісу підказок. Львівська мерія одразу запропонувала кілька своїх вулиць та ряд будинків, для практичної реалізації ідей

Багато інноваційних іде у галузі енергозбереження та енергогеннерації, утилізації сміття, транспорту виникає сьогодні у стартапах. І це лише у галузі побуту, а є ж іще і соціальні технології, освіта, безпека...

Проте на загал український бізнес, а тим паче влада, не усвідомлюють, що новий технологічний уклад цивілізації формується сьогодні у стартапах. За ними майбутнє, отже далекоглядніші вже нині мали б саме туди вкладати ресурси – не лише інвестиційні, але й суспільно-політичні.