Україна потребує прискорення процесу реформування, наголошує у своєму блозі на "Новому часі" колишня міністерка фінансів України Наталія Яресько.

Сьогодні я щаслива, що ми подолали найгірші післяреволюційні моменти в економіці. Але я хотіла б Україні кращого. Хоча це вимагає проведення структурних реформ: приватизації, земельної реформи, незалежних суддів і насамперед – боротьби з корупцією. Нам потрібне зростання, зростання вимагає інвестицій, інвестиції вимагають закону.

Читайте також: Чому реформи в Україні такі повільні та як цьому зарадити

Крок за кроком ми йдемо вперед. Але я побажала б Україні й українському народові вищих темпів. Зараз нам заважає прискоритися відсутність політичної волі. Це не якась особлива характеристика українського політикуму. Такі рішення – складні для будь-яких політиків. Але ми перебуваємо в ситуації війни, люди пожертвували своїми життями, чи то на Майдані, чи то на фронті. І ми несемо відповідальність і серйозніше повинні використовувати цей історичний момент, щоб завершити процес реформ.

Дуже важко знайти цю політичну волю. Адже є система, яка працює, і деяких вона влаштовує. Тому нам потрібне чітке бачення ситуації та мужність зруйнувати те, що було, і побудувати щось нове.

Ми говоримо про приватизацію 26 років. Я знаю, що вчора, 15 вересня, на Нацраді реформ це питання знову порушували. Мені б хотілося, щоб цей процес завершився, щоб більшість державних організацій стали приватними. Тому що вони є джерелом цієї корупції, вони є частиною неконкурентоспроможної економіки. Україні необхідна земельна реформа – правильна, прозора. Але ніхто не буде вірити в земельну реформу, якщо в нас не буде суддів, на яких не можна буде вплинути. Тому необхідна судова реформа. Все це працює тільки в сукупності.

Читайте також: Конфлікт інтересів: хто ухвалюватиме рішення щодо складу Верховного Суду

Український народ бажає побачити початок швидкого економічного зростання, зростання нових можливостей. Я думаю, що всі батьки хотіли б, щоб їхні діти навчалися в Україні та знайшли тут посаду, роботу, яка їх влаштовує. Щоб вони не шукали можливостей десь за кордоном. Думаю, що бажання в усіх одне. Але необхідна політична воля, щоб завершити те, що ми почали. І це час, яким ми зобов'язані скористатися.

Світ рухається своїми темпами. Ми на форумі YES у Києві говорили про світ і про нові світові виклики. Країни, що виходять із кризи, вони зазвичай біжать до своєї мети. Саме біжать – щосили. Я вірю, що так було і з нами після Майдану. Тоді ситуація стала трохи кращою, криза вже не така гостра, валютні резерви наповнилися, а гривня стабілізувалася. І ось ми вже не біжимо до своєї мети, а йдемо. І я б хотіла, щоб Україна знову набрала темп і бігла в повну силу.