Зустрілися з подругою за кавою. Не бачились кілька тижнів, вона захищала диплом в Національній академії державного управління при Президентові України. Тепер вона магістр державного управління.

- Ну, розказуй про свої успіхи, - не витримуюю її мовчанки.

- Та , що розказувати? Єдине, що тиску позбулася. На кишеню. - посміхається подруга. - І знаєш, відчуття, що за цей диплом я дуже переплатила. Відверто кажучи, дуже втомилась від усього цього цирку та фарсу, що називався держіспит та захист. Логічніше було б просто заплатити гроші, забрати диплом і не влаштовувати клоунаду. Взагалі не розумію, кого і навіщо готує цей заклад. За три роки я не отримала ніяких знань, які б могла застосувати в роботі. Все на такому примітивному рівні! Практикоорієнтоване навчання зводилося до таких показових прикладів, як от прослухали лекцію по боротьбі з корупцією і тут же здали по 500 грн. на деканат)) У рік було по 3-4 сесії, от порахуй. І нас на курсі 100 осіб. Гарна сума щосесії складається. Хороші потреби у наших деканатів. Заклад такого рівня, це я так думала до того, як вступила в академію, а така біднота, ледь животіють бідненькі. Навіть в туалетах паперу немає!

А щодо захисту, то це окрема історія.  Магістерку переважна більшість купила в цьому ж закладі. Зовсім не дорого - тисяча у.о., а сам фуршетик для членів ДЕК - взагалі фігня, по тисячі гривень скинулись і на здоров"я! Задумайся на хвилинку - скільки це грошей! Абсолютно підтримую позицію про професіоналізацію державної служби, про те, що чиновники мають бути освіченими, кваліфікованими управлінцями. я звичайно нічого не маю проти своїх однокурсників - високопосадовців, але  поспілкувавшись з ними цих 3 роки, можу сказати, що дурнів у нас не багато, але як же вони вдало розставлені! Згадала, як на першому курсі, ми диктант писали. Викладач диктує "посередині пишемо слово диктант". поряд зі мною сидить статний такий відомий  діяч, так і пише посеред листка "слово диктант". абзац!!! на захисті один шановний випускник на запитання екзаменатора, що він робить для покращення іміджу органу влади, в якому він працює, відповів: та нічого я не роблю! я просто увєрєн в сєбє!

...Розділяю розчарування своєї подруги. Колись журналіст СТБ  обізвав скорочено цей заклад надупою (від абревіатури НАДУПУ). А що ж якісне може вийти з ...., вибачте.  Звісно, готувати управлінців потрібно. Україна до цього ще дійде. Колись. А сьогодні, які магістри держуправління, таке й саме управління. на жаль...