Ось прочитав на Правді новину про те, що більшість до середини квітня хоче зняти депутатську недоторканість. Відповідний проект подав, як пише Правда, «близький соратник Андрія Портнова» Валерій Писаренко.

Януковичу не потрібен Парламент. Йому не потрібні народні депутати, які можуть його критикувати і за це не бути притягнутими до кримінальної відповідальності. Справа Власенка – цьому яскравий приклад. Напередодні суду Власенко в ефірі ТВі передав привіт Андрію Портнову та Сергію Льовочкіну, які були причетними до рішенння суду про позбавлення його мандату, як і до всіх інших політичних судових рішень. От уже і Наталя Королевська пропонує штрафувати депутатів. Могла б почати з накладення штрафів на себе у тому числі за власну багатомільйонну непрозору виборчу кампанію. Влада намагається і напряму і через різнаманітних своїх агентів ліквідувати парламентаризм в Україні. Тому що Парламент Януковичу не потрібен так само, як йому не потрібні вільні засоби масової інформації, незалежні суди та прокуратура. Ця гілка влади залишилася єдиною, яку було б непогано зараз розігнати (можливо, і руками опозиції) або переобрати у вигідний для себе спосіб.

У опозиції ситуація непроста. Не можна мовчки спостерігати за беззаконням більшості, позбавленням повноважень демократичних депутатів, фальсифікаціями та іншими злочинами різних представників цього режиму. Втім, чи стане опзиція сильнішою, якщо піде зараз на наступні вибори? Чи може з минулих виборів, які вразили суспільство фальсифікаціями, наші суди стали незалежнішими? Чи може Янукович менше почав впливати на силові органи? Чи засоби масової інформації стали об'єктивнішими, а Інтер та Перший національний нарешті виконають усі міжнародні рекомендації та об'єктивно почнуть висвітлювати новини? А, може, ТВі припинили вимикати у кабельних мережах і надали цифрову ліцензію? Нічого цього не відбувається. Якщо цей Парламент зараз розпустять, то або ми не матимемо Парламенту уже ніколи, або матимемо Парламент російсько-білоруського зразка. Але закривати очі на нашу квазі-демократію ми теж не можемо.

Де вихід? Продовжувати працювати у цьому Парламенті, використовуючи його для опору будівництва диктатуру. Максимально спілкуватися з людьми. Арсеній Яценюк та інші лідери опозиції виступили із таким закликом 9 березня у день народження Тараса Шевченка. Починати нарешті активну мобілізаційну партійну роботу з опозиційними депутатами усіх рівнів на місцях. Мудрістю, виваженістю та рішучістю максимально швидко заслужити довіру громадян та підготувати під тиском суспільства нові вибори Президента і Парламенту за відкритими партійними регіональними списками, з рівним доступом до медія, без використання судового та адміністративного тиску. Влада піде на це тільки тоді, коли відчує, що опозиція є сильнішою і користується масовою підтримкою громадян. Справедливе суспільне покарання повинні понести всі, хто через знищення свобод, допомагають будувати диктатуру. Кожен особисто.

Це непрсті завдання. Втім, відповідальність, яка лежить сьогодні на кожному депутатові з опозиційних фракцій оцінюватиметься у майбутньому не за популістичними закликами, а за тим, чи вдасться нам зберегти Україну і демократичною і незалежною.

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ