Конституційний суд України був прогнозовано милостивим до законопроекту щодо внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Жодних зауважень, всі норми визнані конституційними. Під час зачитування висновку, суддя КС Василь Бринцев зазначив, що до нього додаються окремі думки суддів Конституційного суду України. Але при цьому не було сказано, про кого йдеться. Та й самі думки ніхто не оприлюднив. Така інформація відсутня і на сайті суду.

Ряд депутатів, які не підтримували даний законопроект, вже назвали рішення Конституційного суду незаконним та неправовим. Так, народний депутат із фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв зазначив, що ряд суддів нинішнього Конституційного суду у свій час ухвалювали рішення, по яких нині відкрито кримінальне провадження щодо захоплення державної влади у неконституційний спосіб. Тому він вважає, що «підвішені кримінальними провадженням «люди в мантіях» зроблять усе, що в них попросять. Навіть, можуть знову визнати президентом втікача Януковича.

У свою чергу, член комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, «свободівець» Андрій Іллєнко зазначив, що позиція суду щодо законопроекту була надто прогнозованою і не передбачала ніякої інтриги, оскільки в Україні «Конституційний суд - це орган, який просто дублює ті рішення, які політичне керівництво держави ухвалює».

Втім, це лише емоції. Бо, відповідно до Конституції, рішення КС є остаточним і оскарженню не підлягає.

Слід зазначити, що не стало несподіваним і рішення КС щодо так званого особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей. Судді вважають, що зміни є конституційними і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Крім того, була озвучена думка про те, що жоден житель України не буде обмежений в своїх правах, якщо якісь регіони матимуть свій окремий закон.

Цікаво також, що постійний представник Верховної Ради у КС Анатолій Селіванов, вже після засідання, довго дивувався, чого саме ця норма так хвилює журналістів. Мовляв, у нас є окремий закон про Київ, але ніхто не робить з цього трагедії. Аргумент шикарний. Особливо, зважаючи на те, що всі події на Сході починалися з якихось «окремих статусів» для Донбасу. А попередня гра з конституційним надання Криму автономії, також не закінчилась нічим хорошим.

Також цікавить питання, чи можливо вносити ще якісь зміни до законопроекту під час такого попереднього схвалення Верховною Радою. В принципі, так. Втім, тоді цей документ знову має йти на розгляд Конституційного суду. Звичайно, в цю гру ніхто не збирається гратися. Тим більше, що у КСУ зазначають, що це стосується навіть внесення нової «коми».

А, щоб у депутатів не виникло навіть спокуси, судді КС нагадують про «сумнівну і трагічну» історію змін до Конституції законопроектом № 2222 у 2004 році. Нагадаю, КСУ визнав документ неконституційним, у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду і прийняття. Більше того, таким рішенням суд ще й повернув країні Конституцію 2004 року, відповідно до якої Янукович отримав багато нових повноважень.

Таким чином, ймовірності вилучення із законопроекту норми про особливий статус Донбасу під час попереднього схвалення Радою майже немає не тільки з правової позиції, але й з політичної. На існуванні цієї особливості наполягали і міжнародні партнери України, хоча керівництво держави запевняло, що ніякого тиску не чиниться. Втім, спікери ненав'язливо додавали, що Україна має усвідомлювати, які рішення потрібно прийняти, щоб не залишитися без допомоги в боротьбі з Росією.

Хоча, Росії для окупації чужих територій, в принципі, будь-який їх статус, як мертвому примочка. Але, все ж, є якісь політичні та юридичні нюанси...

Загалом, швидкість ухвалення рішення Конституційним судом була блискавичною: все було розглянуто, а висновок оприлюднено буквально за два тижні. Тепер законопроект повертається у парламент.

До речі, саме задля цього, у тому числі, не закривалася поточна друга сесія Верховної Ради. Бо, в разі її закриття по графіку (17 липня), у депутатів вже не було би можливості попереднього схвалення змін до Конституції, для якого потрібно всього 226 голосів. Якби сесія закрилась, то остаточне голосування по змінам Основного закону (у 300 голосів) відбулося б вже не на третій сесії, що має, відповідно до законодавства, відкритися у перший вівторок вересня 2015 року, а лише в 2016 році, тобто, на четвертій сесії.

Слід зазначити, що зараз називається кілька дат, коли може відбутися засідання парламенту для попереднього схвалення змін до Конституції після висновку КС. Найбільш популярні - 26 та 27 серпня. Крім того, немає сумнівів у результативності такого голосування. Зважаючи, що за направлення змін до Конституції на розгляд КС було віддано 288 голосів, набрати 226 буде не складно.

А ось у переговорах щодо зібрання мінімум 300 голосів, без яких восени остаточно прийняти зміни до Конституції неможливо, консенсусу немає. У Верховній Раді зазначають, що на депутатів коаліції, зокрема тих, хто від самого початку не підтримував цих змін, здійснюється шалений тиск. Однак їх позиції, наразі, залишаються незмінними. Втім, за багато років українці бачили у парламенті різне. Навіть, коли позиції депутатів ставали кардинально протилежними за кілька секунд.

Крім того, торги йдуть і з тими парламентарями, котрі до коаліції не входять. За потрібні голоси їм, наприклад, обіцяють не чіпати бізнес. У пропрезидентській фракції пояснюють, що серйозні консультації відбуваються через те, що децентралізація важлива. Мовляв, якщо зараз її не проведемо, отримаємо найбільше фіаско, бо це одна з першочергових реформ. Однак більше скидається на те, що жорстка дискусія відбувається через те, що для президента провал внесення змін до Конституції може стати повним програшем не стільки в самій Україні, скільки на міжнародній арені.

Осінь не за горами. І, поки депутати розповідають, що не бажали би, щоб децентралізація стала розмінною монетою у політичних торгах напередодні місцевих виборів, є час «нашкрябати» 300 голосів парламентарів, котрі згодом казатимуть, що вірять у можливість задобрити Донбас якимось особливим статусом. Хоча і будуть розуміти, що у цьому питанні не йдеться про клоунів з ДНР та ЛНР.