Відомий російський драматург Олександр Островський писав: «Бідність не порок». Хтось сприймає ці слова як істину, щосекундно доводячи собі і суспільству свою більшовартість. А хтось зневажливо махає рукою, продовжуючи стиль життя «рахування копійок».  Не так давно вчені з Іллінойського університету в Чикаго, а також Мічиганського і Денверського університетів, провівши тривале спостереження за дітьми - 9-20 з лишком років, довели, що бідність заважає батькам виконувати різного роду обов'язки, у тому числі піклуватися про своїх дітей. А ті проблеми розвитку, з якими діти стикаються в сім'ях, де дорослі постійно живуть у стані стресу, можуть мати серйозний негативний вплив на їх подальше життя. Паракдокс.  Тому що з іншого боку виникає питання  - чому Мадонна, Опра Уінфрі, Андріано Челентано та інші відомі люди, стоптавши терни бідності, таки дійшли до зірок? 

5 звичок людей, які виросли в бідності

1. Практичні подарунки.

Коли мені було чотири, батьки будували новий будинок. Грошей не вистачало навіть на їжу. Зарплату мамі й тату давали продуктами. На День народження я мріяла отримати маленьку красиву ляльку, як у старшої на рік сусідки. Натомість в день «Ікс» усміхнені батьки презентували мені нову лампу і стінний годинник. Сльози лилися годин зо три. І хоч та лампа досі моя улюблена і за тисячу кілометрів від дому і за сутінкової погоди допомагає писати конспекти в гуртожитку, дитяча образа залишилася.

Хоча такі ситуації доволі впливають і на дорослих. Як правило, діти розуміють фінансові проблеми родини і не ниють - «Пааап, ну купи», - навіть якщо дуже хочеться. Але у дорослих все одно назавжди залишається відчуття провини.

Тому, коли сім'я вибирається з фінансової ями, батьки починають завалювати своїх чад подарунками. Жодного походу в магазин без нової іграшки: «Стільки часу я не міг дозволити собі балувати свого малюка».

2. Must have.

Якщо людина ледве зводить кінці з кінцями, вона купує тільки те, що їй потрібно в даний момент часу. Тільки must have.

Приклад. Зима. Розпродаж літнього взуття майже задарма. Людина, яка виросла в бідності ніколи не дозволить собі купити таку річ. Адже до морозів ще треба справити курточку. Та і шапку нову треба. Літо почекає. Справа не горить.

Тому так і виходить, що навіть коли людина розбагатіла, шопінг все одно не доставляє їй задоволення. Звички дитинства, молодості скрипучим голосочком завжди нагадують про практичну сторону здійснення покупок.

3. Люди-рахівники.

Кажуть, чим багатша людина, тим більше вона рахує гроші. Але парадокс в тому, що звичка заможних людей рахувати гроші часто родом з бідного дитинства. Такі люди підсвідомо бояться, що одного разу знову можуть впасти в грошову прірву, тому, навіть не замислюючись, економлять на дрібницях.

4. Дешева їжа.

У незаможних людей два критерії вибору продуктів: термін придатності та ціна. Психологи стверджують, навіть коли такі люди розбагатіють - параноя зіставлення цін та перевірки дати виготовлення у більшості випадків нікуди не дівається.

5. Синдром порожнього гаманця.

Крупна готівка в гаманці бідної людини - щось нереальне як для цього світу. Якщо «як сніг на голову» впали гроші, їх потрібно терміново витратити. Це рефлекс, викликаний «інфекцією» бідності. Коли у людини з'являється стабільно високий дохід, їй треба навчитися керувати грошима раціонально. Необхідно зрозуміти: «зайвих» грошей не буває, потрібно завжди мати фінансовий буфер на випадок непередбачених витрат.

5 звичок, які запрограмовують бідність

1. Звичка займатися справою, яка не лежить до душі.

Гадаємо, ви всі вивчали у школі творчість Григорія Сковороди. Так от він впродовж всього життя доводив важливість теорії спорідненої праці, ідея якої полягає занятті улюбленою справою, яка приносить і гроші, і задоволення. Себто і матеріальне, і духовно. Це дуже важливо для людини, адже значну частину свого життя вона проводить на роботі.

Психологи кажуть, що люди, які займаються нелюбою їм справою, потенційно готові до невдач і бідності. Причиною є почуття, що викликають у них необхідність робити неприємні душі справи. Щоб викорінити цю звичку, необхідно робити не те, що комусь потрібно, а те, що викликає найбільше задоволення.

2. Звичка себе жаліти

Звички бідності починаються з безперервного жалю до себе і оплакування власних невдач. Погана фігура, низькі доходи, малопрестижна освіта, тісна квартира, похмура погода, злісна продавщиця у супермаркеті...Цей перелік можна продовжувати вічно. Проблема людей в тому, що вони бачать тільки причину проблеми, не бажаючи знайти методів та способів її вирішити. Бездіяльність та постійні нарікання на долю починають дратувати рідних, друзів. У так званого «скиглика» звужується коло знайомих, що зменшує  можливість завести нові знайомства, які допоможуть у пошуку роботи, здобутку освіти тощо.

3. Відчуття меншовартості

Часто ми собі кажемо: «Я не гідний(а)», «я не настільки гарний(а)», «я не надто розумний(а)». Після таких фраз зазвичай іде порівняння з успішними, красивими людьми. І люди часто не задумуються про те, що вони можуть досягти всього того, що і їх ідеали. Ба навіть більше! Варто лише повірити в себе. І коли вам кажуть, що ви чогось не достойні чи ніколи не досягнете якихось там висот, то сприймайте це не як вирок, а як поштовх до саморозвитку.

4. Жага до економії

Якщо ви вважаєте, що в секонд-хенді скуповуватися практичніше, їжу вживають не для насолоди, а тільки для задоволення первісної потреби, якщо ви не даєте в борг і не залишаєте чайових - то, швидше за все, звички бідності в вас вже сидять.

Аналітики кажуть, що прагнення до тотальної економії - це не ознака розумної ощадливості, а показник того, що у людини немає балансу між доходами і витратами. Заможна людина якраз готова платити за речі їхню реальну вартість. А, крім того, готова платити за чужу працю - і того ж чекає від інших.

5. Паніка, коли закінчуються гроші.

Коли тільки при одній думці про те, що ви можете потрапити під скорочення на роботі, вашу стипендію незабаром скасують, а батьки не зможуть підтримати фінансово, у вас частішає пульс, це може бути ознакою внутрішньої програми бідності.

Людина, яка запрограмована на збагачення, шукає альтернативні способи заробітку, наперед прокручує можливі варіанти замість того, щоб задарма панікувати.

5 особистостей, які надихають

Адріано Челентано

Відомий італійський актор народився в багатодітній родині, яка не могла похвалитися достатком. У 12 років Адріано був змушений кинути школу, щоб хоч щось заробити і допомогти батькам. Хлопчику довелося працювати, пробуючи себе учнем токаря, електриком, сантехніком, але особливо йому сподобалося ремонтувати годинники. Відсутність грошей та середньої освіти не завадили людині записати сорок студійних альбомів загальним накладом 150 мільйонів, а також знятися в більш ніж в сорока кінофільмах. В 2007 році Челентано очолив список «100 найяскравіших кінозірок» за версією журналу Time Out. А ще на його честь названо астероїд № 6697, відкритий 24 квітня 1987 року.

Джим Керрі

Джим Керрі - теж актор з нелегкою долею. Коли його батько втратив роботу, сім'я змушена була жити в фургоні. Джиму довелося кинути школу, щоб хоч якось матеріально допомагати батькам. Спочатку він підробляв прибиральником. Юнак замкнувся в собі і навіть не спілкувався з однолітками. А тепер у це важко повірити, адже Джим - один з найбільших веселунів у світі.

Мадонна

Поп-королева зростала в дуже бідній і богобоязливій сім'ї. Коли померла мати, батько дівчинки одружився з іншою жінкою, що не приділяла уваги шістьом нерідним дітям. Дівчина не могла більше терпіти знущання братів і закиди мачухи, тому втекла з дому. Самостійне життя не радувало - майбутня зірка рахувала копійки. Зараз  Мадонна - одна з найпопулярніших жінок у світі.

Опра Уїнфрі

Відома телеведуча була першою з трьох позашлюбних дітей її 18-річної матері, яка майже відразу віддала дочку на виховання своїй мамі. Дитинство однієї з найвпливовіших жінок світу пройшло в жахливій бідності. У Опри не було ні свого одягу, ні взуття - вона доношувала за іншими. Крім того, на її долю випали і інші важкі випробування: зґвалтування і навіть рання вагітність. Але Опра Уїнфрі не зламалася і зараз захоплює інших людей силою свого характеру.

Жерар Депардьє

Видатний французький актор народився в простій селянській сім'ї - його батько навіть не вмів читати і писати. Фінансове становище сім'ї було нелегким - крім Жерара виховувалося ще п'ятеро дітей. Через зубожіння, брак уваги і спілкування у хлопчика почалися проблеми з мовленням. Жерар заїкався і був відлюдником, що пізніше призвело до того, що він кинув навчання і деякий час працював на складі в місцевій друкарні, а незабаром серйозно захопився боксом. Будучи неповнолітнім він вплутався в кримінальні афери, і його поставили на облік в поліції. Випадково Депардьє потрапив на акторські курси, де і помітили його талант.