Вибори на окупованих територіях Сходу - це елемент торгу. Йдеться про те, що бойовики готові відкласти самовільно призначене ними голосування і вступити у переговорний процес у рамках Тристоронньої контактної групи з тим, щоб провести вибори вже за українським законодавством - так, як це і прописано у Мінських угодах.

З відмовою "ДНР"та "ЛНР" від своїх псевдовиборів (чи то перенесенням на наступний рік, як запевнили Дейнего і Пушилін) почався новий раунд політичної боротьби. Обидві сторони мають своє власне бачення, як саме треба проводити вибори у підконтрольних бойовикам населених пунктах. І на сьогодні ці бачення неймовірно далекі одне від одного.

Позиція України полягає у тому, що вибори мають відбутися за українським законом, який у свою чергу базуватиметься на принципах ОБСЄ, підписаних в тому числі Росією.

Стандарти ОБСЄ передбачають базові умови для виборів:

- забезпечення свободи політичної діяльності для всіх юридично зареєстрованих політичних сил;

- свободу ведення політичної агітації;

- свободу зборів;

- свободу медіа (як відомо, на окупованих територіях немає українських телеканалів);

- виборче право вимушених переселенців - не тільки голосувати, а й балотуватися;

- створені належним чином виборчі комісії.

Вже не кажучи про такі фундаментальні принципи, як відсутність атмосфери залякування і страху, яка для громадян унеможливлює справжню свободу вибору, а для спостерігачів та комісій - ефективну роботу.

У бойовиків - свої пропозиції. Вони пропонують проводити вибори без партій, тільки по мажоритарці. З цього випливає, що ніякої свободи політичної агітації не буде забезпечено, партії не зможуть вільно діяти, а, відповідно, український закон матиме роль весільного генерала. Також бойовики хочуть самі формувати виборчі комісії і контролювати процес, аби реєструвати, кого хочуть у них бачити, і відмовляти тим, хто їх не влаштовує.

Таким є стартовий рівень цих переговорів. І враховуючи цей рівень, ймовірність проведення виборів за стандартами ОБСЄ наразі здається низькою. Але є сподівання на те, що у Путіна все ж переважить бажання мати на окупованій частині Донбасу не тільки підконтрольну йому владу, а й повністю легітимну - визнану як міжнародним співтовариством, так і Україною. Це може спонукати його до певної гнучкості у переговорах, яка буде проявлятися через гнучкість бойовиків.

Але тут також є багато питань. Зараз росіяни почали готуватися до виборів у штатному режимі, тобто почали роботу над створенням на окупованих територіях вже політичної інфраструктури, не військової. Вони хочуть створити політичне крило сепаратистів, які не були б напряму пов'язані з військовими діями і злочинами, щоб ці люди були відносно незаплямовані. Є підозра, що на певному етапі будуть презентовані певні квазіполітичні партії чи рухи, які представлятимуть ідеологію "ДНР-ЛНР" і які підуть на вибори.

Але втілення стандартів ОБСЄ, якщо воно матиме місце, означатиме фактично демонтаж режиму "ДНР-ЛНР", тому що вони базуються саме на непримиренній ідеологічній доктрині, на відсутності реальної політичної конкуренції і силовому витісненні будь-яких українських політичних суб'єктів з донецького і луганського політичного поля. Зараз там не існує жодного осередку українських партій, тому про це можна говорити як про можливість їхнього відродження ще до старту виборчого процесу.

Звісно, інфраструктура українських політичних партій буде куцою, незрілою, але бодай якась, щоб можна було сказати, що вона існує, адже без цього ніяких стандартів ОБСЄ немає, а відтак - і легітимності виборів. Власне на це, швидше за все, і розраховує українська сторона. Говорячи про вибори і формально готуючись них, Україна висуватиме такі вимоги, виконання яких призводитиме хоча б до часткового демонтажу режиму "ДНР-ЛНР" і, відповідно, деокупації.

Цей шлях складний, але наразі іншого немає, враховуючи ті зобов'язання, які Україна взяла на себе в рамках Мінських домовленостей.

Чи зможуть сторони в підсумку дійти згоди - це питання найближчих тижнів, коли будуть вестися консультації. Окрім того, дуже багато залежить від позиції, яку займуть наші західні партнери.