Парламентське насильство стало перманентною темою української політики. Прокотилось кулуарами, сесійною залою, докотилось і до апартаментів Голови. 

Нещодавній пляшковий випад недоторканого Тетерука проти народного депутата України Олександри Кужель опустив це питання до первісного рівня, до палеонтографії, до моралі пітекантропів та австралопітеків. Далі - дно.

Це моральний, точніше аморальний, аспект, а як щодо права?

Якби таке трапилось не у парламенті, і не з парламентарями – проблеми жодної: фігурант перед очима, доказова база також.

Залишається азбучне досудове провадження, посильне й практиканту, і до суду...

Та на заваді горезвісна депутатська недоторканість.

Про шкоду штрейкбрехерства

14 липня 2015 року, за 1 хвилину і 45 секунд, парламент ухвалив Постанову «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів».

Реєстраційний номер законопроекту - 1776, номер постанови - 594-VIII, а сутність її така:

1) подання пропозицій та поправок до законопроекту до 15 серпня 2015 року;

2) опрацювання відповідними комітетами Верховної Ради України пропозицій та поправок до законопроекту до 25 серпня 2015 року.

2. Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя опрацювати пропозиції та поправки до законопроекту та організувати надання народним депутатам України відповідних документів, після 25 серпня 2015 року.

3. Провести розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів на пленарному засіданні Верховної Ради України після 25 серпня 2015 року.

Минуло красне літо, минає й прожовкла осінь. Минули й усі розумні строки для розгляду доробленого законопроекту. І ось просте запитання до непростих людей: В. Гройсмана і Р. Князевича (голова комітету з питань правової політики та правосуддя) чого ж цього досі не зроблено?

Якщо «після 25 серпня» вони розуміють у сенсі «після дощику у четвер», то саме час для розгляду: задощило.

А може вважають, що законопроект про недоторканість і сам недоторканий, тож і схороняють його під оберегом.

Підкреслюю, наразі я не агітую ні за депутатську недоторканість, ні проти неї. Детально це розглянуто ще 22 липня.

А зараз йдеться лише про те, що парламент повинен виконати власну постанову і негайно розглянути по суті президентський законопроект. А яким буде рішення: скасувати недоторканість, залишити, чи модифікувати – то вже інша справа.

Схоже, більшість депутатів залишити недоторканість хоче, а прямо про це сказати – ні. Може їм ввижається, що саботаж законопроекту це витончений дипломатичний маневр, прослизання між крапельками?

Коли б то так. Насправді ж, вишуканості у цьому не більше, як галантності у манерах Тетерука.

Про користь боротьби за український інтерес

Комусь може видатись, що повертатись до інциденту понад тижневої давнини зайве. А для того, щоб нагадати про законопроект, запхнутий глибоко у шухляду, й поготів.

Насправді, з точністю до навпаки!

Парламент - не дворовий футбол, не можуть парламентарі, подібно юним горе-футболістам, після фолу чимдуж гнати м'яча далі, волаючи: «Заграно!». Розгляд порушень парламентської етики, тим більш злочинів у стінах парламенту, слід доводити до кінця.

Між тим, «справа Тетерука» буксує, парламент навіть відмовився позбавити його права участі у кількох сесійних засіданнях! Як же про таке не нагадувати? Тим більш, як не нагадати про блокування законопроекту, що має покласти таким справам край?

Хто бачив запис інциденту (а хто ж його не бачив), мабуть, звернув увагу, що у приймальні Голови Верховної Ради скупчилось чимало депутатів «Батьківщини»: крім Кужель, ще й Тимошенко, Власенко, Івченко та інші.

Що робив у кабінеті спікера Тетерук відомо: шукав кого б пляшкою вгамселити, а що ж робили там вони?

Теж секрету жодного: обговорювали проходження принципових законопроектів, передусім, євроінтеграційцних та про ренту на видобування газу, реєстраційний № 2835. Є вибори, немає виборів, Юля з командою бореться за справедливу ціну на газ.

І знову підкреслю: не про зміст «газових законів» (хоч вони того варті) наразі йдеться, а про прагнення довести справу до кінця. Тож маємо усі підстави сподіватись, що законопроект 2835 буде прийнято вже найближчого тижня. Який контраст із волокитою довкола недоторканості!

Можливо Любов Лісовська має рацію: «з поміж наших політиків, тільки Юля думає про портрет на гривні». Не знаю про що вона думає, але діє саме так.

І, мабуть, для успіху країні й потрібні топ-політики із зоряними прагненнями, а не зациклені на маєтку понад Дніпром, чи на мільярдному бізнесі.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO