Однією з підстав укладення міністрами юстиції Естонії, Латвії і Литви меморандуму про співпрацю, щодо дій по пред'явленню РФ вимог з відшкодування за радянську окупацію, є юридична безперервність існування країн Балтії.

Швидше за все точкою опори безперервного існування країн Балтії буде визнано час проголошення цими країнами незалежності після розпаду Російської імперії. Про це у своєму блозі на сайті УНІАН пише Руслан Радецький, перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва.

Хоча деякі експерти публічно заявили про те, що Україна не має очевидних підстав для того, щоб приєднатись до країн Балтії у їх роботі і вірогідних майбутніх позовах проти Російської Федерації, насправді ж, за таких обставин Україна має усі юридичні права на приєднання до меморандуму міністрів юстиції країн Литви, Латвії та Естонії щодо пред'явлення РФ вимог з відшкодування збитків за радянську окупацію.

22 січня 1918 року IV Універсалом Центральної ради Української Народної Республіки проголошено незалежність та суверенітет. В якому зазначалося, що «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Більшовицький уряд Радянської Росії не міг змиритися з проголошенням Україною незалежності, як наслідок посилив активність бойових дій на території України.

Згодом, вже Директорією, 16 січня 1919 року було оголошено війну радянській Росії. В цій війні Україна була окупована військами уряду більшовицької Росії. Причин цьому програшу багато: зрада європейських союзників, відсутність єдиної політичної злагоди між керманичами УНР тощо. 22 серпня 1992 року президент Української Народної республіки в екзилі Микола Плав'юк урочисто, у присутності президента, голови Верховної Ради і прем'єр-міністра України склав повноваження Державного Центру УНР і проголосив молоду державу правонаступницею УНР.

Складаючи повноваження, уряд УНР у вигнанні виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 року, яка була підписана головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності Державного Центру УНР в разі проголошення незалежності Української держави. Отже сучасна Україна є правонаступницею Української Народної Республіки з юридичною безперервністю та має повне юридичне право увійти в клуб країн з пред'явлення РФ вимог з відшкодування за радянську окупацію.